Сепія

Приклад світлини з імітацією обробки сепією (верх — оригінал, середина — ч / б, низ — сепія)

Се́пія (лат. sepia від дав.-гр. σηπία — каракатиця):

• Світло-коричнева барвникова речовина;
• Відтінок коричневого кольору;
• Колір, властивий старим чорно-білим світлинам; імітація такої світлини.

Сепія — фарба

Натуральна сепія виготовлялася з так званого чорнильного мішка морського молюска — каракатиці. Використовувалася європейськими художниками з середини XVIII століття при малюванні пером і пензлем. Також сепією називається вид графічної техніки, що використовує відтінки коричневого, що набула поширення в Європі з середини XVIII ст. (О. Фрагонар у Франції та ін.).

У XX ст. сепія, різноманітна за колірними відтінками фарба акварельного типу, готується штучним шляхом. Штучна сепія менш стійка, ніж натуральна.

Сепія у світлинах

Натуральна сепія іноді застосовується для тонування світлин в коричневий колір. Побічним ефектом сепії є перетворення металевого срібла на сульфід, який стійкіший до вицвітання. Тому багато старих чорно-білих світлин — коричневі: в такому вигляді більше шансів дожити до наших днів.

Зараз світлини кольору сепії асоціюються зі старовиною. Майже у всіх цифрових фотоапаратах та фоторедакторах є функція імітації ефекту сепії.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія

Посилання

• Сепії Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 713-715.