Свята вода, також свячена вода — вода, освячена представником духовенства. У християнстві її використовують зокрема під час хрещення, а також як захист від зла.
При папі Олександрі І в католицьких церквах почали освячувати за християнським ритуалом воду, щоб її боялася нечиста сила: «Боїться, як чорт свяченої води».[1] Міру віри в силу свяченої води дає друга приповідка: «Ідуть, як по свячену воду», себто, усі без виїмку.[2]
В українській традиції
Особливу вагу надається воді, освяченій на Водохрещі (див. агіасма). Цю воду тримають у хаті ввесь рік, уживаючи її проти найрізноманітніших хвороб. Принісши її з річки, кроплять нею всю господу й худобу. Кроплять свяченою водою й самих себе, якщо збираються кудись у дорогу, на ярмарок тощо. Літом кроплять бджоли, щоб велися.[3]
З інших «свячених» вод згадаємо ще воду, якою в день Нового Року миють на Буковині посуд, — її теж зберігають у пляшках і кроплять нею бджіл, коли вони хочуть «тікати».[5]
Як «свята» вода виступає символом правди: «Кільки в решеті водиці, стільки в милої правдиці».[6].
