Садибний будинок у Радванці (Ужгород)

Садибний будинок у Радванці
48°36′43.2″ пн. ш. 22°19′05.2″ сх. д. / 48.61200° пн. ш. 22.31811° сх. д. / 48.61200; 22.31811
КраїнаУкраїна
МістоУжгород
Типособняк
Стилькласицизм
Перша згадкаXVI ст.
Відомі мешканціІштван Дєндеші
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Садибний будинок у Радванці. Карта розташування: Україна
Садибний будинок у Радванці
Садибний будинок у Радванці
Садибний будинок у Радванці (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Садибний будинок у Радванці — пам'ятка архітектури національного значення[1], виникнення якої датується 16 століттям[2]. Розташовується на околиці Ужгорода, за адресою вулиця Дєндеші, 8[3]. Споруда належить до найбільш ранніх пам'яток місцевої житлової архітектури[4][5]. Відома й інша назва споруди — «Будівля Лісництва», виникнення якої пов'язано з тим, що приміщення будівлі тривалий час використовувалось для потреб місцевого лісництва [6].Охоронний номер будівлі — 167[2].

Історія

Будинок був збудований у кінці 16 століття. Його відомим власником був граф Іштван Дєньдєші [7]  — угорський поет та письменник. Споруда належала його родині і саме на її території у 1620 році народився майбутній поет. Споруда була оновлена, відбулась її реконструкція. Проте точна дата цієї події невідома[5]. Паралельно з творчою, переважно письменницькою діяльністю, він займався і справами юридичного спрямування[8]. У наші часи в місті Ужгороді одна з вулиць у мікрорайоні Радванка названа його ім'ям. У 1908 році на фасаді будинку була встановлена меморіальна дошка, яка збереглась і до 21 століття[4]. Окрім офіційної назви будівлі, існують інші: «Будинок Лісництва»[3], «Присадибний будинок графа Дєндеші»[7]. Назва «Будинок Лісництва» пояснюється тим, що приміщення у період Австро-Угорської імперії використовувалось для потреб розташованого тут лісництва[9]. У 21 столітті споруда потребує загальних реставраційних та ремонтних робіт[9]. На її території знаходиться відділення «Укрпошти» № 7[7] та проживають фізичні особи[9].Площа об'єкту комунального майта становить 46, 3 метрів квадратних та перебуває в оренді з 1 лютого 2001 року згідно з даними департаменту міського господарства Ужгородської міської ради[10].Деякі історики відносять будинок за адресою вулиця Дєндеші № 8 до найбільш ранніх пам'яток житлової архітектури не тільки в Ужгорода, але й на території усього Закарпаття. Визначається територія пам'ятки певними межами: у північно-східному напрямку по огорожі будинку, Іштвана Дєндеші до межі з ділянкою по цій же вулиці під номером 10[2]. В північно-західному напрямку територія пам'ятки простягається до її огорожі і триває до межі ділянки, яка розташовується на цій же вулиці під номером 6[2]. Пам'ятка архітектури національного значення має свою охоронну зону, для збереження давньої будівлі. Її площа становить 2, 52 га[2]. Стан будинку потребує капітельного ремонту[5].

Архітектура

Первозданна архітектура будинку по вулиці Дєндеші не була збережена через архітектурні перебудови[6], які мали місце в історії будинку. Одноповерхова житлова будівля була створена із цегли. Було спроектоване та побудоване підвальне приміщення [11]. План побудови: Т-подібний[12], міститься ризаліт по осі головного фасаду. На фасаді розташовується спеціальна меморіальна дошка, на якій зроблений надпис про власника будинку — угорського поета І.Дєндеші, який народився у цій будівлі у 1620-х роках. Дах будівлі архітектурної пам'ятки у Радванці — чотирьохскатний, містить залом[11]. Внутрішні приміщення будинку були переплановані, проте усередині пам'ятки в невеликому обсязі були збережені перекриття склепінчастого характеру[6]. Розташування приміщень має секційний характер. Будинок відносять до однієї з найбільш ранніх пам'яток архітектури у Ужгороді[6]. Фасади мають класицистичний декор. Стиль будівлі — класицизм [3]. Руст підкреслює кути архітектурної пам'ятки. Вікна декоровані наличниками та сандриками[3]. Належить до типу житлової архітектури.

Примітки

  1. ↑ Пам'ятки Ужгорода
  2. ↑ а б в г д Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області з визначенням межі і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів. — Київ, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2015. Процитовано 10 червня 2019.
  3. ↑ а б в г Садибний будинок у Радванці (к. XVI–XVIII ст.). Пам'ятка архітектури//Архітектура та краєзнавство України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  4. ↑ а б Пам'ятки містобудування та архітектури//Українські пам'ятки
  5. ↑ а б в № 24 (698) Пам'ятки Радванки. «Ужгород». Газета Ужгородської міської ради та виконкому. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  6. ↑ а б в г Садибний будинок у Радванці, кінець XVI — початок XVII століття(вулиця Кольцова, 8)// Закарпатська область, II том. Ілюстрований довідник-каталог
  7. ↑ а б в Найстарішу будівлю Ужгорода громада утримує своїми силами. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 21 березня 2015.
  8. ↑ Іштван Дєндеші — поет і юрист
  9. ↑ а б в Ужгородська Радванка славиться своїми пам'ятками архітектури
  10. ↑ Об'єкти комунального майна в оренді//Департамент міського господарства Ужгородської міської ради. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  11. ↑ а б Садибний будинок у Радванці. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  12. ↑ Присадибна будівля у Радванці. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.

Джерела

  • Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека. Відділ краєзнавчої літератури. «Закарпаття на сторінках преси». — Бібліографічний покажчик за III квартал 2007 року. Виходить з 1986 року. — Ужгород — Видавництво В. Падяка. — 2007. 40 с.
  • Історико-архітектурний опорний план м. Ужгорода Закарпатської області з визначенням межі і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів. — Київ, 2014

Посилання