Першими росіянами, які з боку Сибіру відкрили Аляску (Америку), була експедиція Семена Дежньова у 1648 році. Існує припущення, що частина мореплавців після корабельної аварії одного з кочів могла висадитися на американський берег і заснувати перше нежиттєздатне поселення Кинговей.
У 1772 році на алеутському Уналашку засновано перше торгове російське поселення.
У 1732 році Михайло Гвоздьов на боті «Святий Гавриїл» здійснив плавання до берегів «Великої землі» (північно-західної Америки), першим з європейців досяг узбережжя Аляски в районі мису Принца Уельського. Гвоздьов визначив координати і наніс на карту близько 300 км узбережжя півострова Сьюард, описав береги протоки і острова, що лежать у ньому. У жовтні 1732 року повернувся в Нижньокамчатський острог.
1741 року експедиція Берінга на двох пакетботах «Святий Петро» (Берінг) і «Святий Павло» (Чиріков) досліджувала Алеутські острови і береги Аляски.
З 1740-х років експансія росіян на Алясці наштовхнулась на опір індіанців, який переріс у російсько-індіанську війну 1802—1805 років.
1824 року була підписана Англо-російська конвенція про розмежування їхніх володінь в Північній Америці (в Британській Колумбії). За умовами Конвенції встановлювалася прикордонна межа, яка відокремлює володіння Британії від російських володінь на західному узбережжі Північної Америки, що примикає до п-ова Аляски так, що межа проходила на всій береговій смузі, що належить Росії, від 54 ° пн.ш. до 60 ° пн.ш., на відстані 10 миль від кромки океану, враховуючи всі вигини узбережжя. Таким чином, лінія російсько-британського кордону була в цьому місці не прямою (як це було з лінією кордону Аляски та Юкону), а надзвичайно звивистою. У тому ж році англійці будують Ванкувер, який перетворює Форт-Росс в анклав.
Неоднозначно зараз історики відносяться до продажу Аляски. Одні дотримуються думки, що ця міра була змушена, через ведення Росією Кримської кампанії (1853 — 1856) і важкого становища на фронтах. Інші наполягають на тому, що це було чисто комерційна угода, яка не позбавлена корупційної складової в російському уряді.
1 січня 1868 року 69 солдатів та офіцерів Ново-Архангельського гарнізону виїхали в Ніколаєвськ-на-Амурі на судні РАК «Нахімов». Група, що складалася із колоніальних громадян та креолів, виїхала 24 квітня 1868 року в Ніколаєвськ-на-Амурі на судні «Імператор Олександр II». Остання група росіян покинула Ново-Архангельськ 30 листопада 1868 році на купленому для цих цілей судні «Крилата стріла», яке прямувало до Кронштадту. Всього на цьому судні виїхало 309 осіб.