У футбол почав грати в 1930 році, за п'яту команду «Серпа та молота». З 1933 грав у першій команді. У складі збірної Харкова брав участь у Чемпіонаті СРСР 1935 року, де харків'яни посіли третє місце[1]. Того ж року став гравцем харківського «Динамо». У 1938 повернувся до «Сільмашу», у складі якого провів наступні два сезони. У 1940 знову в «Динамо». Після розформування «Динамо», був переведений до складу харківського «Спартака». За нову команду зіграв дев'ять матчів у незакінченому чемпіонаті СРСР[2].
У кубку СРСР 1944 року грав за московську команду «Авіаучилище». Два сезони виступав за київське «Динамо». Володар кубка УРСР 1945. Потім грав за харківський «Локомотив». Переможець другого дивізіону 1948 року. Всього за кар'єру провів 168 лігових матчів (13 голів), у тому числі в класі «А» — 84 матчі (1 гол).
Захищав кольори хокейної команди харківського «Локомотива», яка виступала в другому дивізіоні з сезону 1947/48[3].
Через вісім років газета «Український футбол» провела низку опитувань у дещо іншому форматі — визначали найкращих футболістів України кожного десятиріччя. Серед спортсменів повоєнного часу Віктор Рогознянський посів сьоме місце.
Статистика виступів у футбольних чемпіонатах СРСР:
