Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (англ. International Research & Exchanges Board , IREX ) — міжнародна некомерційна організація, яка спеціалізується на міжнародному сприянні освіти та розвитку . IREX співпрацює з партнерами у понад 100 країнах.[ 6]
Історія
IREX була створена та підтримана в 1968 році Американською радою освічених товариств, Фондом Форда , Радою з соціальних наук та Державним департаментом США .[ 7] [ 8] [ 9] IREX проводила наукові обміни між США та Радянським Союзом до падіння Залізної завіси .[ 7]
Після розпаду Радянського Союзу IREX реалізувала проекти підтримки демократичних реформ та зміцнення організацій.[ 10] Програми, що проводяться IREX, проводять обміни освітою, зміцнюють громадянське суспільство в країнах, що розвиваються, розширюють доступ до Інтернету та забезпечують навчання та підтримку журналістів та медіа-організацій.[ 11] [ 12] [ 13]
Діяльність
IREX розробляє та впроваджує програми, орієнтовані на громадянське суспільство, освіту, ґендерну рівність, врядування, лідерство, медіа, технології та молодь.[ 14]
Ці програми включають стипендію Мандели у Вашингтоні для молодих африканських лідерів [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine .] ,[ 15] [ 16] World Smarts STEM Challenge [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .] ,[ 17] [ 18] та програму "Вивчай та розрізняй" [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine .] , яка розроблена, щоб допомогти громадянам у визначати дезінформаціїю та фейкові новини .[ 19] [ 20] [ 21]
Проект "Вибирай та розрізняй: інфомедійна грамотність" залучає вчителів і викладачів з всіх областей України заради поширення інформації про сучасні технології.[ 22]
IREX в Україні
IREX має офіс в Києві та активно працює в Україні над багатьма програмами націленими на розширення доступу до якісної освіти шляхом посилення управління освітою, а також партнерству та ефективному діалогу між органами місцевого самоврядування, ЗМІ, НУО та громадами. Також IREX спільно з Посольством США в Україні адмініструє Американський дім у Києві.[ 23]
Див. також
Список літератури
↑ Sherry Lee Mueller and Mark Overmann, Working World: Careers in International Education, Exchange, and Development , 2nd ed. (Washington, DC: Georgetown University Press, 2014).
↑ Kristin M. Lord [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine .] , IREX.
↑ Global Research Identifier Database — 2015.
↑ https://web.archive.org/web/20210515233447/https://www.guidestar.org/profile/22-3087809
↑ https://web.archive.org/web/20210512053010/https://990s.foundationcenter.org/990_pdf_archive/223/223087809/223087809_201506_990.pdf
↑ International Research and Exchanges Board Profile . Guide Star . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 червня 2017 .
↑ а б Richmond, Yale (2004). Cultural Exchange and the Cold War: Raising the Iron Curtain . University Park, PA: Penn State University Press. ISBN 0271046678 . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Engerman, David (2009). Know Your Enemy: The Rise and Fall of America's Soviet Experts . New York: Oxford University Press. ISBN 9780199717231 . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Capodilupo, Lucia (1984). IREX in Romania: Overview of Programs to Date and Plans for the Future . Economy, Society, and Culture in Contemporary Romania . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Mendelson, Sarah, ред. (2002). The Power and Limits of NGOs: A Critical Look at Building Democracy in Eastern Europe and Eurasia . New York: Columbia University Press. ISBN 9780231505833 . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Ruffin, M. Holt (1999). The Post-Soviet Handbook: A Guide to Grassroots Organizations and Internet Resources . Seattle: University of Washington Press. ISBN 9780295999760 . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Ruffin, M. Holt (1999). Civil Society in Central Asia . Seattle: University of Washington Press. с. 320 . irex.
↑ Josephi, Beate, ред. (2010). Journalism Education in Countries with Limited Media Freedom . New York: Peter Lang Inc., International Academic Publishers. ISBN 9781433110849 . Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ International Research & Exchanges Board (IREX) . Devex . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Schneidman, Whitney (19 липня 2016). The Young African Leaders Initiative: Soft Power, Smart Power . Brookings Institution . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Ritter, Mario (20 березня 2017). Exchange Program Builds Ties between US, Africa . Voice of America . Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Ingber, Sasha (23 березня 2017). Science-Loving Teens from Ghana and DC Geek Out Together . NPR . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Brouillette, Julia (16 березня 2017). DC, Ghanian Students Team Up for STEM Challenge, Water Solution . Washington Times . Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Lucas, Edward (2016). Winning the Information War: Techniques and Counter-strategies to Russian Propaganda in Central and Eastern Europe . Washington, DC: Center for European Policy Analysis. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Copeland, Paul (2016). Factual Entertainment: How to Make Media Literacy Popular . London: Legatum Institute. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 23 листопада 2020 .
↑ Jankowicz, Nina (31 березня 2017). Our Biggest Mistake in the Fight Against Fake News . Washington Post . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017 .
↑ Медіаграмотність на Тернопільщині: вчителі візьмуть участь у сучасному проекті . ternopil.one (укр.) . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 лютого 2021 .
↑ Ukraine | IREX . www.irex.org (англ.) . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 23 листопада 2020 .