Птеридологія

Птеридоло́гія (від грец. φτέρη — «папороть» і λόγος — «слово»; «наука») — розділ ботаніки, що вивчає птеридофлору (папоротеподібні, плауновидні, хвощеподібні). До цієї групи входить 14 000 видів рослин[1].

Історія

У 1583 році італійський ботанік Андреа Чезальпіно (італ. Andrea Cesalpino, лат. Andreas Caesalpinus) запропонував класифікацію рослин по їх репродуктивним ознакам. Рослини, у яких відсутні квіти та насіння, він відніс до особливого роду «genus quod nullum semen molitur». Сюди входили морські водорості, гриби, мохи, хвощі, плауни та папороті. Карл Лінней в класі криптогамних рослин виділив дві групи. До однієї групи (Filicis) входили папороті та хвощі, до другої (Musci) мохи та плауни. Перша класифікація папоротей була опублікована Джеймсом Едвардом Смітом у 1793 році[2].

Об'єкт птеридології

Причиною виокремлення птеридології з ботаніки є еволюційна особливість папоротей, що привело до специфічної біології та екології цих рослин. Птеридологічні дослідження охоплюють широкий спектр областей та включають систематику цієї групи рослин, морфологію й анатомію, репродуктивну біологію, фітохімію, захист біорізноманіття та етноботанічні аспекти. Дослідження зосереджені переважно в районах з великим різноманіттям флори папоротей, тобто в тропіках.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Gartmann F. (2015). Farne und Farnverwandte als Heil-, Nutz- und Zauberpflanzen: Ethnobotanische Bedeutung von Gefässkryptogamen. 27. Schweiz Z Ganzheitsmed: 100—112. doi:10.1159/000371460.(нім.)
  2. ↑ Арнаутова Е. М. (2008). Гаметофиты равноспоровых папоротников. СПб: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та. с. 5—26. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)(рос.)