Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Прогресивні матриці Равена

Прогресивні матриці Равена
Зображення
Названо на честь John Carlyle Ravend
Першовідкривач або винахідник John Carlyle Ravend
Дата відкриття (винаходу) 1936
CMNS: Прогресивні матриці Равена у Вікісховищі

Шкала прогресивних матриць Равена (Рейвена) — тест, призначений для диференціювання випробовуваних за рівнем їх інтелектуального розвитку. Автори тесту Джон Рейвен[en] і Л. Пенроуз. Запропоновано в 1936 році.

Опис

Тест Равена відомий як один з найбільш «чистих» вимірювань фактора загального інтелекту g, виділеного Чарльзом Спірменом[1]. Успішність виконання тесту SPM інтерпретується як показник здатності до навчання на основі узагальнення власного досвіду і створення схем, що дозволяють обробляти складні події[2]. Цей зручний в застосуванні і простотою в інтерпретації тест, який має багаторічну історію, неодноразово підтверджував високі показники валідності і надійності[3]. Незважаючи на зниження розрізняльної здатності в області високих значень, що виникло зважаючи на тенденцію зростання тестових показників (ефект Флінна), SPM залишається в арсеналі багатьох дослідників і практиків. Тест містить 60 завдань, розподілених за п'ятьма серіями. Назва цього тесту «Прогресивні матриці Равена» вказує на те, що завдання тесту впорядковані за ознакою зростання складності їх вирішення. Тобто, в кожній з п'яти серій (в серії по 12 завдань), кожна наступна задача серії є складнішою від попередньої.

Результатом тесту є загальна кількість правильно вирішених завдань. Більш високі показники за цим тестом показують ті, хто:

а) швидше,
б) точніше визначає логічні закономірності в побудові упорядкованого ряду, що складається з графічних об'єктів, що мають обмежену кількість ознак.

Інтерпретація результатів

Показники даного тесту некоректно порівнювати з показниками тесту Айзенка[ru] та іншими. У тесті Айзенка максимальний бал 180, в тесті Равена для віку 16-30 років — 130 балів.

Згідно з офіційним керівництвом[4], тестування повинне проводитися без обмеження часу, щоб не дискримінувати випробовуваних з «повільним» стилем мислення. У той же час, набули поширення версії тесту з 20 і 30 хвилинними обмеженнями. Наявні дані показують, що різниця в результатах є не настільки значущою, як це можна було б уявити виходячи з теорії. Так, виявилося, що 20-хвилинна версія матриць Равена надійно пророкує результативність версії без часових обмежень[5]. На користь обмеження часу говорить і та обставина, що на практиці складно створити умови для безлімітного за часом тестування, оскільки обмеження існують більш-менш явно. Режим обмеження часу забезпечує більш високу дискримінативність, достовірність і захист від впливу мотивації.

Поширений і комбінований спосіб: завдання тесту виконуються без обмеження часу, але відзначається, скільки завдань виконано правильно за перші 20 хвилин. Таким чином, тест Стандартні прогресивні матриці Равена може бути використаний як в якості тесту швидкості (з обмеженням часу виконання завдань), так і тесту результативності (без обмежень часу). Вибір режиму застосування тесту повинен здійснюватися в залежності від мети і умов діагностики (перш за все можливості забезпечення тривалої безперервної роботи випробуваного з тестом).

Для інтерпретації результатів слід орієнтуватися на відповідні вікові норми, отримані на національною вибіркою[6]

Примітки

  1. Zhdanova, Svetlana Yur’evna (2017). V.A. TOLOCHEK. THE PSYCHOLOGY OF LABOUR. 2ND ED., SUPPL. ST.-PETERSBURG: PITER PUBL., 2017. 480 P. (BOOK REVIEW). Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. № 2. с. 304—306. doi:10.17072/2078-7898/2017-2-304-306. ISSN 2078-7898. Процитовано 10 грудня 2019.
  2. Raven, John (1989-03). The Raven Progressive Matrices: A Review of National Norming Studies and Ethnic and Socioeconomic Variation Within the United States. Journal of Educational Measurement. Т. 26, № 1. с. 1—16. doi:10.1111/j.1745-3984.1989.tb00314.x. ISSN 0022-0655. Процитовано 10 грудня 2019.
  3. Raven, John (2000-08). The Raven's Progressive Matrices: Change and Stability over Culture and Time. Cognitive Psychology. Т. 41, № 1. с. 1—48. doi:10.1006/cogp.1999.0735. ISSN 0010-0285. Процитовано 10 грудня 2019.
  4. Жао, Дж. Ц.; Гу, Й. Дж.; Лоу, Дж.; Танг, Б. Х. Дж.; Жен, Дж.; Ксу, Дж. Л. (2013). Реологический фазовый синтез и электрохимические характеристики Co3O4для суперконденсаторов. Электрохимия. Т. 49, № 11. с. 1174—1178. doi:10.7868/s0424857013110169. ISSN 0424-8570. Процитовано 10 грудня 2019.
  5. Hamel, Ronald; Schmittmann, Verena D. (2006-12). The 20-Minute Version as a Predictor of the Raven Advanced Progressive Matrices Test. Educational and Psychological Measurement. Т. 66, № 6. с. 1039—1046. doi:10.1177/0013164406288169. ISSN 0013-1644. Процитовано 10 грудня 2019.
  6. Дараган, В.А (2018). Применение теста на пропорциональность при рассмотрении конституционных жалоб. Научные тенденции: Юриспруденция. ЦНК МОАН. doi:10.18411/spc-20-04-2018-07. Процитовано 10 грудня 2019.
Kembali kehalaman sebelumnya