Пошивайло Олесь Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пошивайло.
Пошивайло Олесь Миколайович
Олесь Пошивайло
Київ, Мистецький арсенал, 15 квітня 2015
Народився6 листопада 1958(1958-11-06) (66 років)
Українська РСР Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, УРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Місце проживанняУкраїна смт. Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Україна
Діяльністьісторик, керамолог, етнограф
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ЗакладНаціональний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний музей народної архітектури та побуту України і Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства
Посададиректор музеюd
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України — 2004
Премія імені Бориса Возницького

Оле́сь Микола́йович Пошива́йло (нар.6 листопада 1958(19581106), смт. Опішня Зіньківського району, Полтавської області) — директор Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Правління Конгресу українських керамологів (КУК).

Біографічні відомості

Народився в сім'ї гончарів.

1981 року закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М. О. Горького, а 1988 року — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР. Проходив стажування в провідних керамологічних і музейних центрах Європи[1].

Протягом 1981–1986 років працював молодшим і старшим науковим співробітником Музею народної архітектури та побуту УРСР, а пізніше обійняв посаду старшого наукового співробітника Полтавського краєзнавчого музею.

Науковий доробок

1995 року захистив докторську дисертацію «Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна» без попереднього захисту кандидатської[2]


Автор численних наукових праць з проблем українського гончарства. Серед них:

  • «З досвіду роботи по підтримці й розвитку гончарства Опішні в другій половині XIX — на початку ХХ століть» (1989),
  • «Гончарство Лівобережної України XIX — початку ХХ століть і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості» (1991),
  • «Етнографія українського гончарства (Лівобережна Україна)» (1993);
  • «Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України (Гетьманщина)» (1993);
  • «Опішне — гончарська столиця України» (2000);
  • «Гончарська столиця України: по-українськи „Опішне“, а не „Опішня“» (2000);
  • «Українська академічна керамологія XXI ст.» (2001—2005).

О. М. Пошивайло був організатором та учасником національних симпозіумів гончарства в Опішному (1989, 1997—2011), всеукраїнських гончарських фестивалів (Опішне, 2000—2001), всеукраїнських наукових конференцій з проблем гончарства (1989, 1997—2001), а також наукових конференцій у Норвегії, Великій Британії та Росії.

Олесь Пошивайло нині головний редактор «Українського керамологічного журналу», національних наукових щорічників «Українська керамологія» та «Бібліографія українського гончарства».

Відзнаки і нагороди

  • Заслужений діяч науки і техніки України (2004)
  • Стипендіат Українського фонду культури (1988—1989);
  • срібна медаль ВДНГ СРСР за внесок у справу дослідження та популяризації надбань українського гончарства (1990);
  • дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (1985);
  • лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького (1995);
  • лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» (2001)
  • медаль «За вагомий внесок у розвиток музейної справи та охорони культурної спадщини» (2004).
  • лауреат щорічної премії Президента України «Українська книжка року» за видання «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття» (видавництво — Національний музей-заповідник українського гончарства) — у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» (2011).
  • травень 2013 — лауреат премії «Українська книжка року-2012»  — в номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» — «за видання, присвячене найбільшій і найкоштовнішій у світі колекції глиняних мальованих мисок, виготовлених гончарями містечка Опішного».
  • 26 вересня 2013 — перший лауреат премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України»[3].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Урядовий Кур'єр. 20 років Незалежності: Полтавщина
  2. ↑ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Пошивайло Олесь Миколайович. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 4 січня 2012.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 27 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!