Портрет Леонелло д'Есте
Ritratto di Leonello d'Este
|
![]()
|
| Автор
|
Пізанелло
|
| Час створення
|
1441
|
| Розміри
|
28 × 19 см
|
| Матеріал
|
дошка
|
| Техніка
|
темпера
|
| Місцезнаходження
|
Академія Каррара (Бергамо)
|
«Портрет Леонелло д'Есте» — картина італійського художника Пізанелло, написана у 1441 році, на якій зображений феррарський маркіз Леонелло д'Есте. Розміри — 28 × 19 см. Матеріал — дошка. Техніка — темпера. Один з перших ренесансних станкових портретів.
Опис
Леонелло д'Есте зображений погрудно у профіль на тлі диких троянд. Існує припущення, що зображення троянди — відсилання до прізвиська герцога, даного його вчителем Гуаріно да Верона — «квітка принців». Гуманіст Лодовіко Карбоні так писав про картину:
|
Я ніколи не міг дивитися без сліз на портрет Леонелло, який написав Антоніо Пізано, оскільки він зумів зібрати в ньому найглибші сліди людяності.
|
|
Історія створення
Портрет був створений в результаті змагання між Пізанелло і Якопо Белліні, що сталося у Феррарі влітку 1441 року. Відомий відгук Леонелло д'Есте про роботи художників:
|
|
Ви пам'ятаєте, як Пізанелло і Белліні, прекрасні живописці нашого часу, нещодавно відзначилися різними способами в портретуванні мого обличчя. Один з них додав більшу виразність моїм рисам, в той час, як інший зобразив їх більш блідо але не менш тонко[1].
|
|
Переможцем змагання був визнаний Якопо Белліні, але портрет, виконаний ним не зберігся.
Коли Пізанелло писав цю картину, він мав чималий досвід у медальєрному мистецтві[2]. Певний час вважалося, що портрет Джиневри д'Есте («Портрет принцеси з дому д'Есте») того ж художника є портретом дружини Леонелло Маргарити і парним до даної картині, але їх розділяє декілька років, а також вони різні за розмірами і зрізом.
Див. також
Примітки
- ↑ Художественная галерея № 158, Киев, 2007, с.10
- ↑ Гращенков В. Н. Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения. М., 1996. C. 207
Література
- AA.VV., L'opera completa di Pisanello, Rizzoli, Milano 1966
- Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999.
