Поплітник іржастий

? Поплітник іржастий
Іржастий поплітник (заповідник Курі-Канча, Коста-Рика)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Воловоочкові (Troglodytidae) Рід: Thryophilus Вид: Поплітник іржастий
Біноміальна назва
Thryophilus rufalbus (Lafresnaye, 1845)[2]
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Thryothorus rufalbus
Посилання
Вікісховище: Thryophilus rufalbus Віківиди: Thryophilus rufalbus ITIS: 915957 МСОП: 22711455 NCBI: 1236219

Поплі́тник іржастий^[3] (Thryophilus rufalbus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 14-16,5 см, вага 22-28 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я охристо-коричневе. Над очима помітні білі смуги, через очі ідуть коричневі смуги, на скронях і щоках білуваті, охристі і чорні смужки. Крила і хвіст рудувато-коричневі, поцятковані чорнуватими смужками. Горло і груди білуваті, груди поцятковані нечіткими сіруватими плямами. Боки тьмяно-охристо-коричневі, нижні покривні пера хвоста поцятковані чорними смугами. Очі карі або червонувато-карі, дзьоб зверху чорний, знизу сизувато-тілесного кольору, лапи сизі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів плями на обличчі менш помітні, груди більш плямисті, на покривних перах крил є нечіткі смуги.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:^[4]

• T. r. rufalbus (Lafresnaye, 1845) — південна Мексика, Гватемала і Сальвадор;
• T. r. sylvus (Phillips, AR, 1986)^[5] — Карибські схили на сході Гватемали і півночі Гондурасу;
• T. r. castanonotus Ridgway, 1888^[6] — Тихоокеанські схили в Нікарагуа, Коста-Риці і західній Панамі;
• T. r. cumanensis (Cabanis, 1861)^[7] — північ Колумбії і Венесуели;
• T. r. minlosi Berlepsch, 1884^[8][9]< — Східна Колумбія і північно-західна Венесуела.

Поширення і екологія

Іржасті поплітники мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Венесуелі. Вони живуть в сухих і сезонно вологих тропічних лісах, на узліссях, у венесуельському льяносі також в галерейних лісах. Зустрічаються поодинці, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними, яких шукають в підліску та на землі. Сезон розмноження в Коста-Риці триває з травня по червень, в Сальвадорі з березня до початку травня, у Венесуелі з травня по липень. Гніздо кулеподібне з бічним, трубкоподібним входом, направленим донизу, робиться з трави, розміщується на невисоких акаціях Vachellia collinsii або Vachellia cornigera, в яких живуть агресивні симбіотичі мурахи. В кладці 2-3 синьо-зелених або блакитних яйця. Насиджує і доглядає за пташенятами лише самиця, пара швидко розпадається. Іржасті поплітники часто стають жертвами гніздового паразитизму тахете.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Thryophilus rufalbus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 липня 2022
2. Frédéric de Lafresnaye: Description de quelques oiseaux nouveaux. In: Revue Zoologique par La Société Cuvierienne. 8, S. 337-342 (biodiversitylibrary.org).
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 липня 2022.
5. Allan Robert Phillips: The known birds of North and Middle America. Distributions and Variation, Migrations, Changes, Hybrids, etc.. 1 (Hirundinidae to Mimidae; Certhiidae), Roberts Rinehart Publisher, Denver, ISBN 0-9617402-0-5.
6. Robert Ridgway: Notes on some Type-specimens of American Troglodytidae in the Lafresnaye collection. In: Proceedings of the Boston Society of Natural History. 23, S. 383–388 (biodiversitylibrary.org ; 1887).
7. Jean Louis Cabanis: Uebersicht der im Berliner Museum befindlichen Vögel von Costa Rica. In: Journal für Ornithologie. 8, Nr. 48, S. 401-416 (https://www.biodiversitylibrary.org/page/32707209#page/413/mode/1up ; 1860).
8. Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch: Diagnosen einiger neuen Vogelarten aus der Umgegend von Bucamanga,Neu-Granada. In: Journal für Ornithologie. 32, S. 249–250 (biodiversitylibrary.org ; 1884a).
9. Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch: Untersuchungen über die Vögel der Umgegend von Bucaramanga in Neu-Granada. In: Journal für Ornithologie. 32, S. 273–320 (biodiversitylibrary.org ; 1884b).

Джерела

• Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
• Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5