Перегони колісниць

Сучасна реконструкція перегонів колісниць у історичному парку Puy du Fou, Франція

Перегони колісниць — один з найпопулярніших видів спорту в Стародавній Греції, Римській імперії і Візантії. Перегони колісниць були дуже небезпечними і для візничих і для коней, які під час змагань часто зазнавали травм або навіть гинули. У стародавніх Олімпійських іграх, а також інших Панеллінских іграх, цей вид спорту був одним з найважливіших кінних змагань. В сучасності використовується лише як шоу та варіант дозвілля, що враховує техніку безпеки та правила поводження з кіньми.

Стародавня Греція

Точно не встановлено, коли і де почали влаштовувати гонки на колісницях як спортивне змагання. Ймовірно, зародився такий тип перегонів в Греції. По зображеннях на кераміці відомо, що така розвага існувала вже в Мікенах, але перше літературне згадування про колісниці належить Гомеру - вони описані в 23 книзі «Іліади» і відбуваються на іграх в честь похорону Патрокла.

Олімпійські ігри

На олімпійських іграх були таки види конних перегонів: тесриппон (перегони колісниць з чотирма кіньми); панкратіон, кінні перегони; синорис (перегони на колісницях з двома кіньми).

Стародавній Рим

У Римі колісничні перегони влаштовувалися головним чином на гігантському іподромі під назвою Великий цирк (лат. Circus Maximus), який мав сидячі місця для 150 000 глядачів і розташовувався в долині між пагорбами Палатин і Авентин. Можливо, Великий цирк веде свою історію ще від етрусків, але близько 50 року до н. е. Юлій Цезар перебудував його, збільшивши до 600 метрів в довжину і 225 метрів в ширину.

Візантійська ера

Як і багато характерних рис римського складу життя, гонки на колісницях тривали і в Візантійської імперії, хоча візантійці не вели настільки ретельний облік і статистику перегонів, як римляни. імператор Костянтин шанував більше гладіаторські бої, а перегони на колісницях він вважав язичницьким пережитком. Феодосій Перший, ревний християнин, припинив з 394 року проводити Олімпійські ігри, заради викорінення язичництва і для розвитку християнства. Гонки, тим не менш, тривали, як і культура зображення кінних колісниць в мистецтві аж до занепаду Візантійської імперії.

Цікаві факти

• Колісничого Гая Аппулея Діокла, який жив у II столітті і змагався у перегонах колісниць на найбільшому в Стародавньому Римі стадіоні-іподромі «Циркус Максимус», названо найвисокооплачуванішим спортсменом усіх часів та народів. Протягом своєї спортивної кар'єри він заробив 35863120 сестерціїв — суму, яка сьогодні приблизно дорівнює 15 мільярдам доларів^[1].

Примітки

1. Визначено найбагатшого спортсмена за всю історію людства [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.] // ТСН, 15 серпня 2010

Література

• Boren, Henry C. Roman Society. — Lexington: D.C. Heath and Company, 1992. — ISBN 0-669-17801-2
• Finley, M. I. The Olympic Games: The First Thousand Years. — New York: Viking press, 1976. — ISBN 0-670-52406-9
• Harris, H. A. «Sport in Ancient Greece and Rome». Ithaca: Cornell University Press, 1972. ISBN 0-8014-0718-4
• Homer. «The Iliad» (trans. by E. V. Rieu). London: Penguin Classics, 2003. ISBN 0-14-044794-6
• Humphrey, John, «Roman Circuses: Arenas for Chariot Racing». Berkeley: University of California Press, 1986. ISBN 0-520-04921-7
• Jackson, Ralph. «Gladiators and Caesars: The Power of Spectacle in Ancient Rome». Berkeley: University of California Press, 2000. ISBN 0-520-22798-0
• Treadgold, Warren T. «A History of the Byzantine State and Society». Stanford: Stanford University Press, 1997. ISBN 0-8047-2630-2