Парадигма (мовознавство)

Паради́гма (від грец. παράδειγμα — «зразок», «приклад») — у широкому сенсі — будь-який клас лінгвістичних одиниць, протиставлених одна одній і в той же час об'єднаних за наявністю спільної ознаки, або спільних асоціацій. Найчастіше — сукупність мовних одиниць, пов'язаних парадигматичними відношеннями. Парадигмою також називають модель і схему організації такого класу або сукупності.

У вузькому сенсі «парадигма» — синонім точнішого терміна «морфологічна парадигма», сукупність граматичних форм одного слова.

Морфологічна парадигма

Морфологічною парадигмою називається сукупність всіх граматичних форм (грамем) одного слова. Зазвичай парадигми упорядковують, розташовуючи грамеми в традиційному порядку. Наприклад, парадигма відмінювання імен (відмінково-числова) в українській мові записується таким чином: форма називного, родового, давального, знахідного, орудного, місцевого і кличного відмінків однини, потім форми множини. Форма кличного відмінка зараз поміщається наприкінці списку відмінків, але в «Граматиці слов'янській» Мелетія Смотрицького він був передостаннім, а список замикав місцевий відмінок.

Парадигму дієслова розташовують так: 1-ша, 2-га і 3-тя особа однини, потім форми множини. Такий само порядок прийнятий у граматичних описах європейських мов.

Синтаксична парадигма

Синтаксична парадигма або парадигма речення — сукупність семантично тотожніх конструкцій речення, які відбивають видозміни синтаксичних значень.

Лексична парадигма

Лексичною парадигмою називається сукупність слів, об'єднаних за якоюсь семантичною ознакою (антоніми, омоніми, пароніми, синоніми, семантичні поля тощо). Наприклад, у парадигму синонімів слова «будинок» входять «будівля», «будова», «дім», «оселя», «хата» та ін.

Словотвірна парадигма

Словотвірна парадигма — сукупність однокореневих слів. Словотвірні парадигми поділюють на віддієслівні, десубстантивні, деад'єктивні і деадвербіальні.

Див. також

• Парадигматика

Джерела

• Зализняк А. А., Русское именное словоизменение, М., 1967
• Костинский Ю. М., Вопросы синтаксической парадигматики, «Вопросы языкознания», 1969, № 5
• Кубрякова Е. С., Основы морфологического анализа, М., 1974
• Шмелёв Д. Н., Современный русский язык. Лексика, М., 1977
• Кубрякова Е. С., Соболева П. А., О понятии парадигмы в формообразовании и словообразовании, в кн.: Лингвистика и поэтика, М., 1979
• Русская грамматика, т. 1—2 М., 1980.
• Е. С. Кубрякова. Парадигма // Лингвистический энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990.

Посилання

• Морфологічна теорія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 335. — ISBN 978-966-439-921-7.