Панченко Сергій Васильович

Панченко Сергій Васильович
Особисті дані
Народження	13 серпня 1977(1977-08-13) (47 років)
Громадянство	Україна
Позиція	центральний нападник
Юнацькі клуби
19??–1999 1999–2000	СДЮШОР «Динамо» СДЮШОР «Локомотив»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1997–1999 «Система-Борекс» (Бородянка) 13 (0) 1999 «Десна» 13 (3) 1999 →  «Система-Борекс» (Бородянка) 8 (1) 1999–2000 «Вінниця» 28 (1) 2000 «Ніжин» 28 (1) 2005 «Нафтовик» 23 (4) 2001–2005 «Електрон» (Ромни) 3 (0) 2005–2006 ЦСКА (Київ) 25 (3) 2006–2007 Арсенал-2 (Київ) 16 (0) 2007 →  «Рось»  ? (?) 2008 Локомотив (Вітебськ) 5 (0) 2007 ТУС Теріяріві 11 (6) 2007 ГБК Коккола 11 (6) 2007–2011 ТУС Теріяріві 11 (6) 2008 «Єдність» (Плиски) 2 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Васильович Панченко (нар. 13 серпня 1977) — український футболіст, що грав на позиції центрального нападника. Пограв за низку українських клубів Першої та Другої ліги.

Після завершення кар'єри — дитячий та юнацький футбольний тренер.

Клубна кар'єра

Вихованець СДЮШОР «Динамо» та СДЮШОР «Локомотив»^[1].

Дорослу кар'єру почав у клубі «Система-Борекс» (Бородянка), дебютувавши у складі команди у розіграші другої ліги сезону 1997—1998. В цьому ж сезоні побував в оренді в уманській «Зорі», з якою грав у чемпіонаті України серед аматорів.

1 січня 1999 року перейшов до чернігівської «Десни», яка тогоріч виступала у Першій лізі України. За другу половину сезону 1998-99 зіграв у складі чернігівського клубу 13 матчів й забив 3 голи, після чого повернувся в «Систему-Борекс» на правах оренди.

Сезон 1999-00 почав у «Вінниці», проте, в основному, був гравцем резерву, вийшовши на поле 6 разів.

Після цього грав за «Ніжин» в аматорському чемпіонаті країни, а сезон 2000-01 провів, граючи у чемпіонаті Київської області за «Україну» (Красна Слобідка) й «Обухів».

У професійний футбол повернувся наступного року, підписавши контракт з «Електроном» (Ромни), який брав участь у розіграші Другої ліги України 2001—2002. За ромненську команду зіграв 3 матчі чемпіонату й через півроку перейшов до охтирського «Нафтовика».

Після цього грав за київський ЦСКА, білоцерківську «Рось» та за другу команду «Арсенала» (Київ).

У 2004 році поїхав до вітебського «Локомотива», проте й там не затримався, у тому ж році поїхавши до Фінляндії, де виступав за клуби другого та третього за значущістю дивізіонів країни — ГБК (Коккола)^[2][3][4][5] і ТУС (Теріярві)^[6].

У 2008 році повернувся до України, трохи погравши за «Світанок» з Ковалівки — предтечу «Колоса». У 2010 році знову був нетривалий період кар'єри за ТУС.

У 2013 році Панченко грав за «Єдність» (Плиски). У 2016 році знову став гравцем «Обухова», за який виступав протягом наступного року.

У січні 2017 року остаточно завершив кар'єру гравця.

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри гравця Сергій став дитячим та юнацьким тренером у КДЮСШ «Чемпіон»^[1][7].

Примітки

1. Чемпіон | Тренери. championkiev.com.ua. Процитовано 12 жовтня 2022.
2. Suuntana jälleen Kokkola. SJK (фін.). SJK. 31 січня 2008. Процитовано 1 листопада 2022.
3. Gamlakarleby Bollklubb - Match - IFK Jakobstad - GBK II. Gamlakarleby Bollklubb (фін.). Процитовано 1 листопада 2022.
4. Soininen, Heidi, ред. (2022). Vuoden parhaat [Найкращі по рокам]. Jalkapallokorja 2022 [Футбольна книга 2022] (PDF) (фін.). с. 21. ISSN 0787-7188.
5. KESKIPOHJANMAA 25.7.2005 - Lehtiluukku.fi. www.lehtiluukku.fi (фін.). Процитовано 1 листопада 2022.
6. Jarkko Siltala, Olli Nevala, Pekka Kuusela, Ralf Holmqvist, Peter Haldin. Jarkko Siltala, Seppo Koivio, Raimo Takala, Juha Viljasalo (PDF). docplayer.fi (фін.). с. 10. Процитовано 1 листопада 2022.
7. Сезон 2021/2022 (PDF). duflu.org.ua. Процитовано 1 листопада 2022.

Портал «Біографії»   Портал «Український футбол»