З 1901 року —командир 31-ї піхотної бригади, з 1905 року — 10-ї піхотної дивізії, з 1909 року — 10-го армійського корпусу.
На початку Першої світової війни корпус Емміха взяв участь у німецькому вторгненні до Бельгії. Емміх відзначився під час штурму і взяття Льєжа[2]. Пізніше корпус Емміха взяв участь у битві на Марні. На початку 1915 року 10-й армійський корпус був перекинутий на Східний фронт, де відзначився під час Горлицького прориву.
На фронті генерал Емміх важко захворів і був відправлений на лікування в Ганновер, де й помер та був похований.
Hermann Gackenholz: Emmich, Otto Albert Theodor von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, S. 484.
Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 356–358.
Klaus Mlynek: EMMICH, Otto von. In: Dirk Böttcher, Klaus Mlynek, Waldemar R. Röhrbein, Hugo Thielen: Hannoversches Biographisches Lexikon. Von den Anfängen bis in die Gegenwart. Schlütersche, Hannover 2002, ISBN 3-87706-706-9, S. 108f. u.ö.
Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 98.