PROFILBARU.COM

Оскар Кумметц
Оскар Кумметц
Oskar Kummetz
Народження	21 липня 1891; Ілово, Нейденбург, Східна Пруссія
Смерть	17 грудня 1980 (89 років); Нойштадт, Рейнланд-Пфальц
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Кайзерліхмаріне; Рейхсмаріне; Крігсмаріне
Вид збройних сил	військово-морські сили
Рід військ	надводні сили
Роки служби	1910–1945
Звання	Генерал-адмірал
Формування	SMS «Гельголанд»; SMS «Позен»;
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна Операція «Везерюбунг» Норвезька кампанія Бій у бухті Дробак; ; ; Битва за Атлантику (1939—1945) Бій у Баренцевому морі; ;
Діти	Hans-Erich Kummetzd
Нагороди
Німецький кінний знак	Нагрудний знак флоту
	Оскар Кумметц у Вікісховищі

Оскар Кумметц (нім. Oskar Kummetz; нар. 21 липня 1891, Ілово, Нейденбург — пом. 17 грудня 1980, Нойштадт) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

Біографія

1 квітня 1910 року вступив в Імператорські військово-морські сили кадетом, проходив навчання на крейсері «Вікторія Луїза». В 1912 році закінчив військово-морське училище в Мюрвіку.

З 1 жовтня 1912 року служив на лінійному кораблі «Гельголанд», з 4 квітня 1913 року — «Позен».

Учасник Першої світової війни. З 31 березня 1916 року — вахтовий офіцер на різних міноносцях (V108, V1, G-11), з 20 березня 1918 року — командир міноносця G-10.

Після демобілізації армії залишений на флоті, з 7 лютого 1919 командир тральщика М-84, з 11 жовтня 1919 по 18 березня 1920 року — офіцер для доручень при 2-му батальйоні берегової оборони в Вільгельмсгафені.

З травня 1920 року служив в береговій обороні, з 26 вересня 1922 командир міноносця V-1.

З 15 вересня 1924 року 3-ю офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». 1 жовтня 1927 року призначений командиром 3-й півфлотилії міноносців.

З 28 вересня 1929 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в командуванні флотом, з 1 жовтня 1932 року — референт Управління бойової підготовки Морського керівництва.

З 4 жовтня 1934 року — командувач міноносцями.

30 вересня 1937 року очолив штаб військово-морської станції «Остзеє». З 31 жовтня 1938 по 20 жовтня 1939 року — начальник штабу флоту. З 21 грудня 1939 року — начальник торпедної інспекції ОКМ.

Під час операції «Везерюбунг» у квітні 1940 року командував бойовою групою «Осло», в яку входили важкі крейсери «Блюхер» і «Лютцов», легкий крейсер «Емден», 3 міноносці (R18, R19 і Rau 8), 3-тя флотилія тральщиків (8 кораблів) і 2 китобоя. На кораблях перебували близько 2 000 чоловік десанту. В ході бою 9 квітня флагман «Блюхер» загинув, і командування перейшло до командира «Лютцова» капітана-цур-зее А. Тіле. Надалі «Лютцов» також отримав важкі пошкодження і з ладу вийшов міноносець.

З 3 червня 1942 по 18 лютого 1943 року — командувач крейсерами, потім до 29 лютого 1944 року командувач бойовою групою, основні сили якої були зосереджені в Північній Норвегії.

З 1 березня 1944 року і до кінця війни очолював Вище морське командування «Балтійське море».

23 липня 1945 року інтернований британською владою. 30 листопада 1946 року звільнений.

Нагороди

Військова кар'єра

Залізний хрест
- 2-го класу (30 червня 1916)
- 1-го класу (27 вересня 1918)
Німецький кінний знак
Почесний хрест ветерана війни з мечами (січень 1935)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (20 серпня 1938)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (14 жовтня 1939)
- 1-го класу (12 квітня 1940)
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (14 березня 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста (18 січня 1941)
Нагрудний знак флоту (5 лютого 1942)

Див. також

Література

Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
Dieter Hartwig: Generaladmiral Wilhelm Marschall. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, Seite 162—170
Helmut Pemsel: Biographisches Lexikon zur Seekriegsgeschichte. Seehelden von der Antike bis zur Gegenwart. Bernard & Graefe, Koblenz 1985
Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine, Band 1: A-K, Biblio Verlag, Osnabrück 1995, ISBN 3-7648-2453-0, S. 378—380
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.484

Посилання

Kummetz, Oskar. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
Generaladmiral Oskar Kummetz. на geocities.com. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 4 лютого 2013. (англ.)
Organization of the Kriegsmarine
КУММЕТЦ (kummetz) Оскар^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: фрегаттен-капітан Курт Фріке	Командувач міноносців Крігсмаріне 4 жовтня 1934 — 28 вересня 1937	Наступник: контр-адмірал Теодор Кранке
Попередник: ?	командувач військово-морської бази в Балтійському морі 30 вересня 1937 — 31 жовтня 1938	Наступник: ?
Попередник: ?	Начальник штабу ОКМ 31 жовтня 1938 — 20 жовтня 1939	Наступник: ?
Попередник: ?	Командувач крейсерів Крігсмаріне 3 червня 1942 — 18 лютого 1943	Наступник: ?
Попередник: адмірал Губерт Шмундт	командувач військово-морської бази «Остзее» 1 березня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція