PROFILBARU.COM

Ойген Петерсен
Ойген Петерсен
нім. Eugen Adolf Hermann Petersen
Народився	16 серпня 1836; Гайлігенгафен, Східний Гольштейн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	14 грудня 1919 (83 роки); Гамбург, Веймарська республіка, Німецький Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	мистецтвознавець, археолог, педагог, письменник, викладач університету, класицист, класичний філолог, класичний археолог
Галузь	історія, археологія і епіграфіка
Alma mater	Кільський університет і Боннський університет
Вчене звання	професор
Вчителі	Фрідріх Готліб Велькер
Знання мов	німецька
Заклад	Дерптський імператорський університетd, Карлів університет, German Archaeological Institute at Athensd і Німецький археологічний інститут
Членство	Німецький археологічний інститут, Геттінгенська академія наук, Австрійський археологічний інститутd, Society for the Promotion of Hellenic Studiesd і Pontifical Academy of Archaeologyd
У шлюбі з	Ida Michaelisd
Діти	Hermann Petersend і Adolf Petersend
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Ойген Адольф Герман Петерсен (16 серпня 1836, Гайлігенгафен — 14 грудня 1919, Гамбург) — німецький класичний археолог і філолог.

З біографії

Вивчав класичну філологію в університетах Кіля та Бонна, де на нього вплинули Фрідріх Ґотліб Велькер, Фрідріх Рітшль та Отто Ян. У 1859 році він здобув ступінь доктора в Кілі, захистивши дисертацію про Теофраста. Після закінчення навчання він працював у Istituto di Corrispondenza Archeologica в Римі, де досліджував нещодавно відкриті поховання на Віа Латіна.^[4]

У 1862 році він отримав диплом класичної філології в університеті Ерлангена. З 1864 року він викладав у гімназії в Гузумі, потім з 1869 року працював на аналогічній посаді в Плені. З 1873 по 1879 рік він працював професором класичної філології та археології в Тартуському університеті, а згодом був призначений наступником Отто Бенндорфа в Празькому університеті.^[4]

З 1882 по 1885 разом з Бенндорфом, Феліксом фон Лушаном, Каролем Лянцкоронським та іншими він брав участь в археологічних дослідженнях у Малій Азії, про що написав дослідження «Reisen in Lykien, Milyas und Kibyratis» (1889) та «Städte Pamphyliens und Pisidiens» (1890—92). У 1886 році його обрали першим секретарем Німецького археологічного інституту (НАІ) в Афінах, а протягом наступного року змінив Вільгельма Генцена на посаді керівника НАІ в Римі.^[4]

Вибрані праці

Die Kunst des Pheidias am Parthenon und zu Olympia, 1873 — Мистецтво Фідія в Парфеноні та в Олімпії .
Reisen in Lykien, Milyas und Kibyratis (разом з Феліксом фон Лушаном), 1889 — Подорож до Лікії, Міляса та Кібіри.
Städte Pamphyliens und Pisidiens (разом з Джорджем Німаном і Каролем Ланцкоронським), 2 томи, 1890–92 — Міста Памфілії та Пісідії.
Die Marcus-Säule auf Piazza Colonna in Rom (разом з Альфредом фон Домашевським і Гульєльмо Кальдеріні), 1896 р. — Колона Марка Аврелія на площі Пьяцца Колонна в Римі.
Trajans Dakische Kriege (2 томи, 1899—1903) — Дакійські війни Траяна.
Vom alten Rom (друге видання, 1900) — Про стародавній Рим.
Die Burgtempel der Athenaia, 1907 — Замковий храм Афіни.
Die attische Tragödie als Bild- und Bühnenkunst, 1915 — Аттична трагедія як образ і сценічне мистецтво.^[5]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Deutsche Nationalbibliothek Record #11612234X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б ^в The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
↑ ^а ^б ^в Petersen, Adolf Hermann Eugen at Neue Deutsche Biographie
↑ Eugen Petersen de.Wikisource

Література

Horst Blanck: Eugen Petersen 1836–1919. In: Reinhard Lullies, Wolfgang Schiering (Hrsg.): Archäologenbildnisse. Porträts und Kurzbiographien von Klassischen Archäologen deutscher Sprache. von Zabern, Mainz 1988, ISBN 3-8053-0971-6, S. 63–64.
Horst Blanck. Petersen, Adolf Hermann Eugen. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2001, Band 20, S. 254 f. (Digitalisat).