Одиниця перекладу

У сфері перекладу одиницею перекладу називають фрагмент тексту, який вважається єдиним смисловим блоком. Одиницею перекладу може бути одне слово, вислів, одне чи кілька речень або навіть одиниця більшого розміру — тобто фрагмент, для якого в процесі перекладу створюватиметься смисловий еквівалент.

Що більші одиниці перекладу, на які перекладач розбиває текст, то більше шансів отримати ідіоматично коректний переклад. Це стосується не тільки перекладу людиною, а й випадків, коли перекладачі-люди використовують автоматизований переклад, зокрема за допомогою пам'яті перекладів, а також коли переклад виконують системи машинного перекладу.

Поняття одиниці перекладу

Жан-Поль Віне^[en] і Жан Дарбельне^[de], обговорюючи ідею вважати одиницею перекладу окреме слово, проаналізували вихідну концепцію лінгвістичного знака Фердинана де Соссюра^[1]. На думку Соссюра, знак за своєю природою є довільним, тому він може набувати смисл лише завдяки відмінності від інших знаків цієї ж системи.

Проте російський вчений Леонід Бархударов^[ru][2] зазначив, що якщо йдеться, наприклад, про поезію, одиницею перекладу може виявитися весь текст твору цілком. Схоже, це пов'язано з його переконанням, що одиницею перекладу є найменша одиниця мовою оригіналу, для якої існує еквівалент у цільовій мові, а поодинці її частини стають неперекладними; ці частини можуть бути як маленькими, як-от фонеми чи морфеми, так і великими, як-от цілі вірші.

Сьюзен Басснетт^[en] поширила сприйняття поезії Бархударова на прозу, додавши, що в цьому типі перекладу основною одиницею є текст. Басснетт висловила думку, що виконання перекладу послідовно, речення за реченням, може призвести до втрати важливих структурних властивостей.

Німецький лінгвіст Вернер Коллер^[de] вказав на зв'язок ідеї Бархударова про розміри одиниць із розбіжностями між вихідною й цільовою мовами: що більше ці мови відрізняються одна від одної, що менше вони споріднені, то більшим є розмір одиниці перекладу^[3].

Ще одне уявлення про ідею одиниці висловив лінгвіст Юджин Найда. На його думку, існує тенденція вважати одиницями перекладу невеликі фрагменти мови, які утворюють речення і тим самим стаючи тим, що він називав значущими шматками мови.

Підходи до визначення одиниці перекладу

З боку технології

За цього підходу одиниця перекладу — це фрагмент тексту, на якому зосереджена увага і який слід вважати єдиним цілим у цільовій мові. Така точка зору дає підстави розглянути концепцію протоколу вербалізації мислення, яку підтримує німецький лінгвіст Вольфганг Льоршер^[de]: ручне виокремлення одиниць під час перекладу текстів певної тематики. Такий підхід спирається на досвід перекладача: ті, початківці сприймають як одиницю перекладу слово, тоді як досвідчені перекладачі виокремлюють і перекладають одиниці смислу у вигляді фраз, мовних зворотів або речень.

З боку продукту

За цього підходу одиниця перекладеного тексту може бути зіставлена з еквівалентною одиницею вихідного тексту. Відповідний приклад навів Гідеон Турі^[en]: 27 перекладів з англійської на іврит, зроблених студентами, були зіставлені з вихідним текстом. Студенти, які мали невеликий досвід, вказали у своїх перекладах більшу кількість малих одиниць перекладу на рівні слів і морфем, тоді як один досвідчений учень вказав приблизно на половину таких одиниць, переважно на рівні фрази або речення.

Одиниця перекладу у сфері технічного перекладу

У сфері технічного перекладу стандартною одиницею перекладу є слово вихідного тексту — тобто обсяг тексту, який підлягає перекладу, рахують у словах.

Технічний текст, як правило, містить багато повторюваних фрагментів і речень, які відрізняються одне від одного лише кількома словами. З іншого боку, під час виконання перекладу за допомогою програм автоматизованого перекладу (Trados Studio, memoQ, Wordfast, OmegaT, Smartcat тощо) будь-який перекладений фрагмент тексту («сегмент») фіксується у пам'яті перекладів. Коли технічний перекладач зустрічає речення, переклад для якого вже присутній у пам'яті перекладів (100 % match), яке повторюється кілька разів (repetition) або схоже з уже перекладеним (fuzzy match), програма автоматично «підказує» йому, як воно перекладалося раніше. Це дає перекладачеві змогу витрачати менше зусиль і часу на переклад речень, які вже перекладалися раніше, а також прискорити переклад речень, у яких змінилося лише одне чи кілька слів.

Оскільки на переклад повторів і схожих речень витрачається менше зусиль, ніж на переклад «з нуля», з метою обрахунку слова в таких реченнях рахують із певним понижувальним коефіцієнтом — наприклад, 100%-ві збіги рахують із коефіцієнтом 10 %, а повтори — 15 %. Єдиного стандарту понижувальних коефіцієнтів немає: у різних бюро технічних перекладів застосовуються різні системи (CAT schemes).

Обсяг тексту, розрахований таким чином, називається зважений облік по словах (weighted word count, WWC), а одиницею вимірювання є так зване зважене слово (weighted word, WW)^[4][5][6].

Інші приклади одиниць вимірювання обсягу тексту

Сторінка (машинописна) — 1860 знаків із пробілами^[7].

Авторський аркуш (також обліково-видавничий аркуш) — 40 000 друкованих знаків, враховуючи пробіли, цифри, розділові знаки тощо^[8][9].

Друкований аркуш^[10][11]:

• Фізичний друкований аркуш — половина паперового аркуша стандартного формату книжки.
• Умовний друкований аркуш — друкований аркуш, зведений до формату друкованого аркуша 60 × 90 см.

Див. також

• Одиниці вимірювання видавничої та поліграфічної продукції

Примітки 

1. Dr. Shadia Y. Banjar: Lecture Notes: The unit of translation. 5 листопада 2009.
2. Barkhudarov, Leonid (1969). Urovni yazykovoy iyerarkhii i perevod (Levels of language hierarchy and translation). In: Tetradi perevodchika (The Translator's Notebooks). с. 3—12.
3. Koller, Werner (1992). Einführung in die Übersetzungswissenschaft (Introduction to Translation Studies). Heidelberg: Quelle & Meyer.
4. https://gateway.sdl.com/communityknowledge?articleName=Calculate-Translation-Memory-leverage-in-SDL-TMS
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
6. https://xtm.cloud/blog/feature-focus-weighted-word-count-in-xtm-cloud/
7. ГОСТ Р 7.0.3-2006 | НАЦИОНАЛЬНЫЕ СТАНДАРТЫ. web.archive.org. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2023.
8. Новая страница 1. www.ukrbook.net. Процитовано 4 жовтня 2024.
9. Авторський аркуш. ВУЕ (укр.). Процитовано 4 жовтня 2024.
10. Ковалів Ю.І. (2007). Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1.
11. Аркуш. ВУЕ (укр.). Процитовано 4 жовтня 2024.