У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Одеська евакуація.
Оде́ська евакуа́ція 4—7 квітня 1919 року — евакуація у перший тиждень квітня 1919 року морем з Одеси військових контингентів, озброєнь, боєприпасів та іншого матеріального майна військ Антанти. Офіційно евакуацію було оголошено ввечері 2 квітня 1919 року і вона мала відбутися за «48 годин».
Евакуація завдала катастрофічних наслідків для російського Білого руху під час громадянської війни в Росії, місцевої адміністрації та цивільного населення, яке не побажало залишатися на територіях, що займала Червона Армія. Історики та спостерігачі вважають, що для такої блискавичної евакуації не було жодних причин. Існують різні версії про мотиви, що спонукали французьке командування оголосити такий поспішний відхід. Хоча подробиці та механізм ухвалення рішення історикам досі не відомі, проте безсумнівно, що евакуація трапилася через політичне рішення французького уряду згорнути військову інтервенцію в колишню Російську імперію.
В результаті евакуації тодішню 600-тисячну Одесу, яку захищали військові контингенти Антанти та їхніх союзників чисельністю до двадцяти п'яти тисяч бійців, зайняли іррегулярні військові формуванняотамана Григор'єва, чия кількість навряд чи досягала шістьох тисяч. Переможцям дісталися великі трофеї. Престижу Франції в регіоні, так само як і ідеї прямого збройного втручання Антанти в конфлікти на території колишньої Російської імперії, було завдано істотної шкоди.
Література
Наукова й науково-популярна
Варнек П. А. Гражданская война в России: Черноморский флот. — 5100 прим. — ISBN 5–17–012874–6.
Савченко В. А., Бутоннэ П. Французское военное присутствие в Одесском районе (декабрь 1918 — апрель 1919): к вопросу о причинах неудач «южнорусской» экспедиции. — Т. 13. — ISBN 978-966-389-291-8. Архівовано з джерела 15 жовтня 2013.
Цветков В. Ж. Белое дело в России. 1919 г. (формирование и эволюция политических структур Белого движения в России). — 250 прим. — ISBN 978-5-85824-184-3.