Ніколае Гурмузакі

Ніколае Гурмузакі
Народився	19 березня 1826(1826-03-19) Чорнівка, Австрійська імперія
Помер	19 вересня 1909(1909-09-19) (83 роки) Чорнівка, Австро-Угорщина
Діяльність	політик
Брати, сестри	Євдоксій Гурмузакі, Константін Гурмузакі, Георге Гурмузакі і Алеку Гурмузакі
Діти	Александр фон Гурмузакі і Костянтин Гормузакі

Ніколае де Гурмузакі (рум. Nicolae de Hurmuzaki, нім. Nikolaus von Hormuzaki; (19 березня 1826(18260319), Чернівці, Буковина, Австрійська імперія — 19 вересня 1909, Чернівці) — румунський політик, патріот, депутат Імперської ради (рейхсрату), барон, фольклорист, а також почесний член Румунської академії.

Походження і родина

Ніколае нащадок старовинного роду Гурмузакі з Молдавського князівства, син Доксакі Гурмузакі (1782—1857). Він був одружений з Наталією де Старчеа (Стирча). У подружжя було двоє синів: Костянтин, юрист та відомий румунський ентомолог, а також, Александр, румунсько-австрійський політик, член Верхньої палати Австрійської імперії та останній капітан (маршалок) Герцогства Буковина.^[1]

Життєпис

У документі, датованому березнем 1885 року, Ніколае згадується як землевласник володінь Перзулівка, Димка та Вовчинець на Буковині.^[2]

23 квітня 1873 року в Чернівцях було засновано «Кредитний банк Буковини». Серед основних акціонерів були Ніколае та, серед інших, його брат Євдоксій, а також кавалер Георге де Флондор та барон Віктор де Старча.^[3]

Ніколае та його брат Георге отримали титул австрійських баронів 20 липня 1881 року (диплом у Відні, 2 жовтня 1881 року) для себе та своїх законних спадкоємців, як великі землевласники та депутати Імперської ради (Рейхсрату).^[4]

Прем'єр-міністр Австро-Угорщини, як голова Міністерства внутрішніх справ, надав 15 жовтня 1883 року за погодженням з відповідними міністерствами, серед інших, Олександру Василько фон Серетському, Віктору та його брату Євгену баронам Старчеа, Ніколае Гурмузакі, Ніколае де Грігорча, Іоану де Зотта, а також керівництву Буковинських православних релігійних фондів, дозвіл на заснування акціонерного товариства під назвою «Буковинське нафтове об'єднання» (рум. Asociația de Petrol Bucovina S. A.) з головним офісом у Чернівцях та затвердив його статут.^[5]

Ніколае де Гурмузакі був почесним членом Румунської академії.

Примітки

1. Erich Prokopowitsch, Der Adel in der Bukowina, Verlag «Der Südostdeutsche», München 1983, p. 124
2. Heraldisch-Genealogische Gesellschaft «Adler»: "Monatsblatt der Kais. Kön. Heraldischen Gesellschaft «Adler», vol. 1-5, Editura Carl Gerold's Sohn, Viena, martie 1885, p. 388
3. Morgenpost nr. 118, de miercuri 30 aprilie 1873, p. 6
4. Frank-Döfering, Daten aus den Adelsakten im ÖStA,
5. Wiener Zeitung nr. 238, de marți, 16 octombrie 1883, p. 1

Посилання

• Члени Румунської академії з 1866 року по теперішній час