Ніж прямий відрізняється від інших ножів передусім зігнутою біля п'ятки руків'я, що дає змогу зрізувати воскову печатку на поверхні стільника, не торкаючись рукою його поверхні.[1] Крім того, він має заточені обидва краї, що робить його зручнішим для розпечатування стільників, при вирізуванні трутневого розплоду і маточників, ніж звичайні ножі.
Ножі прямі в минулому виготовлялись різних конструкцій, розмірів і призначення. Найбільш відомі ножі конструкції Аббота, Бінгама, ножі з паровим та електричним підігрівом.[1]
Ножі списоподібні мають трапецієподібний хвостовик для розсування рамок під час огляду гнізда бджолиної сім'ї.
Клинок ножа пасічницького роблять з інструментальної вуглецюватої сталі. Рукоятка прямого ножа виготовляється з дерева чи пластмаси, а списоподібного — з двох пластмасових накладних пластинок.
Лезо ножа пасічницького полірується і термічно обробляється. Твердість після термічної обробки повинна бути 44-50 одиниць за Роквеллом, шкала С.[1] Заточується клинок з обох боків по верхній стороні.
Нижня сторона залишається плоскою і гладенькою. При розпечатуванні стільників користуються поперемінно двома-трьома ножами, підігрітими в гарячій воді.[1]
Ніж пасічника з паровим та електричним підігрівом призначається тільки для розпечатування стільникових рамок з медом.[1] Форма їх така, як описано вище, але лезо має всередині порожній простір, куди в паровому ножі підводиться пара за допомогою гумової трубки, а в електричному — електрична енергія за допомогою спіралі, ізольованої від металу.
Примітки
↑ абвгдежАлєксєєнко Ф. М.; Савченко Я. М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:293-294)
