Нонтхабурі (тай.นนทบุรี) — головне місто однойменного округу та провінціїТаїланду. Станом на 31 грудня 2019 року населення міста складає 254 375 осіб, що робить його найбільш густонаселеним муніципалітетом у Таїланді (за винятком Бангкока)[1].
Географія
Нонтхабурі розташований за 20 км на північ від Бангкока на річці Чаопхрая.
Історія
Місто існувало вже в аюттхайський період історії Таїланду. Нонтхабурі двічі змінював своє місцеперебування. Вперше у 1665 сіамський цар Нараї переніс Нонтхабурі до фортеці Менам Ом, а в 1928 король Прачадіпок (Рама VII) перемістив його на сучасне місце.
15 лютого 1936 року було створено муніципалітет міста Нонтхабурі, який охоплював субрайон Суан Яй площею лише 2,5 км²[2]. З 1 січня 1943 по 9 травня 1946 Нонтхабурі входив до складу Бангкока[3].
25 вересня 1995 року Нонтхабурі було підвищено до міського муніципалітету шляхом розширення міста ще чотирма підрайонами, що збільшило його площу до 38,9 км²[4]. Через свою близькість до Бангкока місто вважається передмістям Бангкока, частиною столичного регіону Бангкока або Великого Бангкока.
Економіка
Місто оточене фруктовими садами. У 2001 році німецька компанія Stiebel Eltron відкрила завод зі збирання побутової техніки.
Визначні місця
Нонтхабурі відомий своїми храмами та ринками, такими як Ват Чалоем Пхра Кіат, Ват Чомфувек, Ват Чотікарам, Ват Кхема Фіратарам, Ват Прасат, Ват Санкхатан. У місті збереглись транспортні водні канали (кхлонги) ХІХ століття, які дають уявлення про стан Бангкоку тієї епохи. Також у Нонтхабурі стоїть ратуша в європейському стилі, яка була побудована за правління короля Рами VII. Вона прикрашена різьбленням з дерева тика.
