Назва «Новий світ» не стосується єдиної частини (або континенту) землі. Термін був запропонований наприкінці XV століття невдовзі після відкриття Америки Колумбом, нової частини світу для європейців, які раніше знали про існування лише трьох частин світу — Європи, Азії та Африки (що разом мають назву «Старий світ»). Після відкриття Австралії та островів Океанії, термін розповсюдився і на них.
Вживання
Терміни «Старий світ» і «Новий світ» мають сенс в історичному контексті і їх застосовують з метою розрізнення основних екологічних зон світу, а також щоб класифікувати рослинні і тваринні види, які там виникли.
Термін «Новий світ» («Mundus Novus») вперше придумав флорентійський дослідник Амеріго Веспуччі у листі, який він написав своєму другові і колишньому покровителю Лоренцо ді П'єро Франческо Медічі весною 1503 року та опублікованому (на латині) від 1503—1504 рр. під назвою Mundus Novus. Лист, написаний Веспуччі, мабуть є першим чітким формулюванням, що має письмову згадку, гіпотези, що землі відкриті європейськими мореплавцями на заході не були берегами Азії, як тоді думав Христофор Колумб, а радше цілком інший континент, «Новий світ»[2].
Джерела
«Словник-довідник учителя географії»,— Київ, 1981; стор. 90