Нехлопоченко Ніна Аполлонівна

Нехлопоченко Ніна Аполлонівна
Народилася	8 січня 1928(1928-01-08) СРСР
Померла	15 червня 2021(2021-06-15) (93 роки) Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов	російська
Роки активності	з 1951
Нагороди
IMDb	ID 0624944
Сайт	vakhtangov.ru/persones/nehlopochenko

Ніна Аполлоновна Нехлопоченко (8 січня 1928 — 15 червня 2021)^[1] — радянська і російська театральна акторка, заслужена артистка Росії.

Життєпис

Ніна Нехлопоченко народилася 8 січня 1928 року в Одесі. У 1945—1946 роках вчилася в театральному училищі при Красноярському драматичному театрі імені О. С. Пушкіна на одному курсі з Інокентієм Смоктуновським. У 1951 році закінчила театральне училище імені Бориса Щукіна (курс Віри Львової) і того ж року почала грати в театрі імені Євг. Вахтангова^[2].

Ніна Нехлопоченко була першим коханням актора і режисера Михайла Ульянова. Вони товаришували все життя і працювали в одному театрі, де він згодом став художнім керівником^[3].

В театрі працює понад 68 років. У березні 2019 року отримала премію «Людина театру»^[4].

«Мені 91 рік. Я зіграла в Театрі Вахтангова 115 ролей і до сих пір працюю. У мене немає більшої любові, ніж мій рідний театр. І слава Богу, я йому ще потрібн », — розповіла артистка[5].

Нагороди

• Заслужена артистка Росії (1996).

Творчість

Роботи в театрі

• «Співають жайворонки» — Маруся
• «В наші дні» — Нюра
• «Так, ось вона-любов» — Катя
• «Фома Гордєєв» — Васса, Саша
• «Ромео і Джульєтта» — Служниця Капулетті
• «Чи багато людині треба» — Тонечка Строєва
• «Кухарка заміжня» — Наталія
• «Іркутська історія» — Нюра, Зінка
• «Дами і гусари» — Служниця Юзя
• «Живий труп» — Циганка
• «Принцеса Турандот» — Цанні
• «Олеко Дундич» — Циганка
• «Діон» — Римлянка
• «Вирінея» — Дар'я
• «Попелюшка» — Маріана
• «Міщанин у дворянстві» — співачка
• «З життя ділової жінки» — Маня
• «Правда пам'яті» — Будівельник
• «Анна Кареніна» — Аннушка
• «Русь! Браво!» — Пелагея
• «Опера жебраків» — Повія
• «Лівша» — мати Лівші
• «За двома зайцями…» — Підора, прислуга у Лимарихи
• «Лір» — Вісниця
• «Алі-Баба і сорок розбійників» — торгівка східними прикрасами
• «Найправдивіша легенда одного кварталу» — Велья Ангеліха
• «Останні місяця» — мешканка пансіону
• «Принцеса Івонна» — тітонька Івонн
• «Сірано де Бержерак» — Дуенья, Сестра Марта
• «Пристань. Візит старої дами» — Дружина Альфреда Ілла

Фільмографія

1. 1959 — Місто на зорі — учасниця хору
2. 1960 — Бурштинове намисто
3. 1962 — Інтерв'ю у весни (сцена з вистави «Стряпуха замужем») — Нюра
4. 1964 — Повість про молодих подружжя — Шурочка
5. 1967 — Кур'єр Кремля — епізод
6. 1968 — Повернення — буфетниця
7. 1968 — Портрет Доріана Грея — епізод
8. 1968 — Доля грає людиною — Шурочка, касирка в аеропорту
9. 1969 — Оперативне відрядження — Дунька
10. 1970 — Драма на полюванні — циганка
11. 1971 — Принцеса Турандот — Скиріна, мати Зеліми
12. 1971 — Телеграма — працівниця хімчистки
13. 1971 — Тисяча душ — ісправниця Марія Михайлівна
14. 1973 — Іркутська історія — Нюра
15. 1976 — Дами і гусари — Юзя
16. 1977 — Міщанин у дворянстві — співачка
17. 1977 — На золотому дні
18. 1977 — Ситуація — Нона
19. 1977 — Людина з рушницею — епізод
20. 1979 — Кіт у чоботях — Рябіна
21. 1981 — Тропініни — Ольга Платонівна, лікарка
22. 1987 — Тринадцятий голова — '
23. 2001 — За двома зайцями — Підора, прислуга у Лимарихи
24. 2004 — Довге прощання — епізод
25. 2009 — Черчилль (фільм 7-й «Відкрите вікно») — Тамара Петрівна

Радіопостановки

• Ж. Б. Мольєр «Міщанин у дворянстві»
• Ч. Айтматов «І довше століття триває день»

Посилання

• Театр імені Є. Вахтангова. Ніна Нехлопоченко
• КиноПоиск: Ніна Нехлопоченко
• Телеспектаклі і рідкісні фільми. Ніна Нехлопоченко
• Михайло Ульянов. Історія любові // 7днів // 2010

Примітки

1. https://vakhtangov.ru/news/ne-stalo-niny-apollonovny-nehlopochenko/
2. Нина Нехлопоченко
3. Семейные тайны Михаила Ульянова
4. Маковецкий все-таки король: премия «Человек театра» в Вахтанговском
5. Премию «Человек театра» вручили лучшим сотрудникам театра имени Вахтангова