Місто Сміттярів у Каїрі або Маншият-Насір (араб.منشية ناصر, Manšīyat Nāṣir) — християнський (коптський) квартал на околиці Каїра (Єгипет), населення якого переважно зайняте у збиранні сміття по всьому місту з метою його подальшої переробки та утилізації.
Історія
Місто Сміттярів як район Каїра з'явилось 1969 року, коли міська адміністрація постановила всіх збирачів сміття зосередити в одній місцині біля пагорбів Мокаттам (Al-Mokattam) на східній околиці неподалік від ЦитаделіСаладіна.
Населення
Місто Сміттярів населяють представники однієї з основних етно-конфесійних меншин Єгипту — копти. Збирання сміття в місті є їхнім традиційним промислом протягом багатьох років.
Квартал має власну розвинену інфраструктуру — магазини, кав'ярні, підприємства громадського призначення і побутового обслуговування.
За приблизними підрахунками тут проживають понад 40 000 осіб.
Заббаліни
Загальний вигляд кварталу згори
Осіб, які живуть збиранням сміття, виокремлюють у Єгипті в особливу соціальну групу — заббаліни (араб.زبالين, Zabbaleen).
Збирання, сортування і переробка сміття є родинною справою й забезпечує відносно непоганий за місцевими мірками прибуток тим, кому в ній задіяні.
Домовласники дають певну плату збирачам за вивезення сміття з їхньої території. Держава фактично жодним чином не регулює цю діяльність, але й не чинить перепон.
Типовий будинок у кварталі має декілька поверхів: на першому розташовані великі приміщення для сортування та пакування сміття, верхні ж поверхи є житловими. На дахах багатьох будинків містяться своєрідні склади з тюками й упаковками відсортованої та готової для вивезення утилізованої сировини. Тут же, на деяких з будинків, стоять металічні помости для спалення відходів, що не піддаються утилізації.
Харчові відходи використовуються як корм для свиней, тому мусульмани по праву вважать подібну діяльність для себе неприйнятною з релігійних міркувань («нечистою»).
Цікаво, що цю в цілому архаїчну систему збирання й утилізації сміття, тим не менше, визнано однією з найефективніших у світі — заббаліни утилізують до 85 % зібраного сміття[1].
Екологічний стан
Специфічна діяльність основної маси населення кварталу породжує стійкий неприємний запах, що панує тут. А спалення просто неба значного числа відходів наносить значну шкоду якості повітря як у Місті Сміттярів, так і в Каїрі в цілому — за цим показником Каїр посідає дуже низькі місця[2].
Однак це становище є фактично вимушеним компромісом в умовах такого величезного мегаполісу, як Каїр, оскільки хай і примітивна, за сучасними поняттями, ручна утилізація, уможливлює утримання міста у відносній чистоті, що є дуже важливим в умовах єгипетського спекотного клімату.
Архітектура та визначні пам'ятки
Печерний храмовий комплекс монастиря Св. Сімеона шевця в Каїрі
Інтер'єр Кафедрального собору Св. Діви Марії та Св. Сімеона шевця в Каїрі
Монастир Святого Сімеона шевця
У верхній частині кварталу зведено чудовий коптський православний монастир Святого Сімеона шевця (Sama’an el-Dabbagh), що складається з декількох церков і каплиць, розташованих як у окремих будівлях, так і в печерах у глибині гори.
На прямовисних стінах скельної породи вирізьблені і намальовані сцени на різноманітні євангельські та біблейські сюжети.
Тут же містяться дитячий садочок, школа і низка благочинних християнських установ.
Шанований Коптською православною церквоюсвятий (також відомий як «швець», «чоботар»), що жив тут у X столітті й уславився тим, що начебто зрушив з місця гору Мокаттам перед обличчям халіфа Аль-Муїзз лідініллах Абу Таміма Маадд ібн Ісмаїла (953—975).
У серпні 1991 року в одній з церков старої частини Каїру під час археологічних розкопок були виявлені його мощі, що тепер зберігаються в монастирі його імені[4].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 4 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 4 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Meinardus, Otto F.A (2002). «Coptic Saints and Pilgrimages», p.58. The American University in Cairo Press.,Cairo
