Мікац Олег Михайлович

Мікац Олег Михайлович
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	23 жовтня 1975(1975-10-23) (49 років) Новоград-Волинський, УРСР
Громадянство	Україна
Alma Mater	ХГВТКУ, НАОУ
Військова служба
Роки служби	з 1996 дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Війни / битви	Миротворча місія в Іраку Війна на сході України Бої за Піски Бої за Донецький аеропорт
Командування
з 2021 ОК «Схід», командувач 2017—2021 ОК «Захід», заступник командувача 2015—2017  169 НЦ «Десна», начальник НЦ 2013—2015  93 ОМБр, комбриг 2012—2013  169 НЦ «Десна», в.о. начальника
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»

Оле́г Миха́йлович Мі́кац (нар. 23 жовтня 1975, Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український військовослужбовець, генерал-майор Збройних сил України, командувач Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ (з 2021).

Заступник командувача Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ (2017―2021), командувач сил ОТУ «Луганськ». Учасник російсько-української війни. Один з керівників оборони Донецького аеропорту.

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ^[1].

Олег Мікац — перший український генерал, який ніколи не служив в радянській армії.

Життєпис

Олег Мікац народився у Новограді-Волинському, що на Житомирщині. 1992 року закінчив місцеву загальноосвітню школу № 9^[2] та вступив до Харківського гвардійського вищого танкового командного училища. Офіцерську кар'єру розпочав у 1996 році на посаді командира взводу, станом на 2001 рік командував ротою 30-ї гвардійської танкової дивізії^[3]. З відзнакою закінчив Національну академію оборони України. 2005 року проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Іраку на посаді перекладача оперативного відділу.

У 2008 році продовжив освіту в Національній академії оборони України^[4].

Протягом декількох років обіймав посаду заступника начальника 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. У 2012 році тимчасово виконував обов'язки начальника центру^[5]. У 2013 був призначений командиром 93-ї окремої механізованої бригади.

Російсько-українська війна

Під час війни на сході України 93-тя механізована бригада під керівництвом Мікаца брала активну участь в протистоянні проросійським збройним угрупуванням та російським військам. 10 липня 2014 року підрозділи бригади у взаємодії з добровольчими батальйонами прийняли бій під Карлівкою, а 24 липня взяли під контроль селища Піски та Первомайське, що дозволило українським військам контролювати дорогу між Донецьком та Дніпропетровськом^[6].

З вересня 2014 року Олег Мікац керував обороною Донецького аеропорту, його називають одним з ключових командувачів у цих боях.^[7] Окрім безпосередньо оборони аеропорту, бійці 93-ї бригади виконували й інші завдання на передовій: 6 листопада 93-тя бригада разом з бійцям ДУК повернули під контроль України селище Опитне^[8], а 19 листопада брали участь у відбитті в бойовиків важливої висоти поблизу аеропорту^[9].

З березня 2015 — начальник 169-го навчального центру «Десна»^[10]. У серпні 2015 року присвоєне військове звання «генерал-майор». Таким чином, Олег Мікац став першим українським генералом, який ніколи не служив в радянській армії.

В березні 2017 року призначений на посаду заступника командувача військ оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.^[11]

Командувач сил Оперативно-тактичного угруповання «Луганськ»^[12], яке згодом було переформовано на Оперативно-тактичне угруповання «Північ».^[13]

9 серпня 2021 року Олега Мікаца наказом Міністра оборони призначено на посаду командувача оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ.^[14]

Політична діяльність

На позачергових Парламентських виборах 2014 року був третім номером у списку політичної партії «Правий сектор»^[15], якій не вдалося подолати 5 % бар'єр, через що до Верховної Ради Мікац не потрапив.

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (23 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[16]
• Медаль «За військову службу Україні» (14 вересня 2001) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, високий професіоналізм та з нагоди 60-річчя від дня створення 30 гвардійської танкової дивізії 8 армійського корпусу Північного оперативного командування^[3]

Примітки

1. Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
2. Зустріч з військовим командиром. «Наша школа». Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
3. Указ Президента України від 14 вересня 2001 року № 840/2001 «Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України»
4. Командир «Десни» Мікац прокоментував звинувачення у «побитті» 4 осіб [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
5. Більше 2500 новобранців склали присягу в навчальному центрі Десна. «Портал Чернігова». Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
6. Ціна ще одного прапора. «Голос України». Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
7. Шрамович, В'ячеслав (20 січня 2020). Як обороняли і як втратили Донецький аеропорт. Спогади командира кіборгів Мікаца. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
8. Правий сектор та 93-а бригада звільнили селище Опитне на північній околиці Донецька — активістка. «Newsru». Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
9. Українські військові відбили у бойовиків стратегічну висоту поблизу Донецького аеропорту. «ТСН». Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
10. В Україні очікується підвищення близько 20 комбатів і комбригів, - Бірюков [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // 112.ua, 19 березня 2015
11. Вітаємо генерал-майора Олега Мікаца з призначенням на вищу посаду!. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
12. Залишимося наодинці з Росією: український генерал вказав на важливий момент із звільненням Донецька і Луганська // «Апостроф», 17 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
13. Жителі Золотого перебувають у безпеці після розведення військ — штаб ООС. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
14. Зеленський провів кадрові призначення в ЗСУ: змінив командувачів Повітряних сил та Десантно-штурмових військ. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
15. Виборчий список. Політична партія Правий сектор. Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
16. Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 167/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Два тижні тому полковник Мікац заїжджав на базу "Десна" близько першої ночі…(рос.) // Юрій Бутусов, Facebook, 26 травня 2015
• Командир «Десны» Микац прокомментировал обвинения в «избиении» 4 человек(рос.) // inforesist.org, 27 травня 2015
• Командира навчального центру "Десна" Олега Мікаца відсторонено за те, що він побив чотирьох осіб, в тому числі дівчинку, - Бутусов // 112.ua, 26 травня 2015, 20:53
• Кузьмін Дмитро Володимирович («Миротворець»), «Де я – там мир» – казав Дмитро Кузьмін, який мріяв принести мир на Донбас // Черкаська обласна рада, 13 липня 2014
• Халатність ціною в життя(рос.) // Мустафа Найєм, Українська правда, 16 липня 2014, 13:15
• Командир 93-ї бригади погрожував розстріляти журналістів. Відео(рос.) // InfoResist, 21 грудня 2014, 12:14

Посилання

• Ближче до народу. День танкіста. «Перший Національний». Процитовано 30 листопада 2014.
• Відомості про кандидата в народні депутати України. Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.

Інтерв'ю

• Інтерв'ю директора ЗОШ №9 Мельника В.К. з командиром 93 бригади Мікацом О.М. «YouTube». Процитовано 30 листопада 2014.
• Олег Мікац: Диванні стратеги не враховують масу нюансів війни(рос.) // Liga, 11.03.2015
• Лілія Рагуцька, "На війні було зрозуміло, де ворог". Генерал Мікац про "Десну", ініціативи Савченко і "сумнівних журналістів"(рос.) // Obozrevatel, 17 червня 2016
• Якщо ми зараз візьмемо Донецьк, це розв'яже Росії руки - легендарний генерал з АТО (інтерв'ю). «Апостроф». Процитовано 20 вересня 2017.
• Олег Мікац: «Безкарність породжує безпрєдєл» (інтерв'ю) (рос.). МКЧХ в Україні. Процитовано 1 січня 2018.
• Як обороняли і як втратили Донецький аеропорт. Спогади командира кіборгів Мікаца (ua) . BBC News Україна. Процитовано 22 січня 2020.