Михайло Мулик народився 28 жовтня 1920 року в селі Горожанка, нині Монастириський районТернопільська область. Його батько Іван був підстаршиною Українських січових стрільців. Ще у юності став членом юнацтва ОУН, а в 1937 році став членом Організації Українських Націоналістів. За її завданням у вересні 1943 року вступив до лав дивізії «Галичина». Служив радистом. Учасник битви під Бродами у липні 1944 року. Потрапив у радянський полон. Два роки допитували в московській Луб'янській в'язниці. На 10 років позбавили волі й на п'ять — громадянських прав.
Покарання відбував на вугільних шахтах в Республіці Комі.
Із заслання повернувся 1958 року. Оселився у Станіславі, тепер — Івано-Франківськ. Працював маляром, столяром, паралельно здобуваючи економічну освіту на вечірньому відділенні автомобільного технікуму. Ще до закінчення технікуму почав працювати економістом, а згодом і бухгалтером. Працював головним бухгалтером на виробничому об'єднанні «Прикарпатліс» до виходу на пенсію.
У 1989 році став членом культурно-наукового товариства «Рух». Був бухгалтером ліквідаційної комісії міськкому й обкому КПРС.
1991 року організував Товариство політичних в'язнів і репресованих. За рік із дивізійником Володимиром Малкошем створив Братство колишніх вояків «Галичини». Щороку 28 квітня святкував день створення дивізії «Галичина».
У 2017 році отримав звання почесного громадянина Івано-Франківська. Досі не реабілітований українською владою.
Помер 25 січня2020 року в місті Івано-Франківськ. 27 січня2020 року в Івано-Франківську відбулось прощання з Михайлом Муликом в Будинку смутку, що на вулиці Ребета, на яке зібралися рідні, близькі, представники влади та усі небайдужі містяни[5]. Похований 28 січня2020 року в Івано-Франківську на міському кладовищі. Похоронне Богослужіння відслужив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Кир Володимир[6].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
