Молдовська музична культура сформувалася на основі самобутнього національного фольклору. Водночас, молдовська музика тісно пов'язана з музикою її сусіда та культурного родича — Румунії. Музичний фольклор Молдови, будучи переважно одноголосим (у районах, що межують з Україною, існує двоголосий спів), виявляє ладову різноманітність (здебільшого діатонічні лади). Молдовський фольк відзначається жвавими, складними ритмами (характерна риса багатьох східноєвропейських традицій), музичною імпровізацією, синкопою і досить мелодійноюорнаментикою.[1] Дуже важливою частиною молдовської народної культури є старовинна балада«Міоріца».
Молдовські композитори розвивають усі жанри музичної творчості: у країні знаходять своїх шанувальників і поп, гіп-гоп, рок та інші сучасні жанри. До сучасних поп-зірок належать румунсько-молдовський гурт «O-Zone», чия пісня «Dragostea Din Tei» стала головним європейським хітом 2004 року, гітарист і автор пісень Володимир Погребнюк, заслужена діячка мистецтв Наталія Барбу та співачка Неллі Чобану. У 1970-х роках по всій Молдові прогриміла слава гурту «Флакай», перетворивши його рідне місто Кагул на важливий центр музики.[2]
Молдова славиться своїми ансамблями, оркестрами та іншими мистецькими колективами народної музики і танцю, серед яких особливо вирізняється ансамбль народного танцю Молдови «Жок», адже «жок» — це також свято, яке включає танці, а ще це частина міста, де відбуваються танці.
Найпоширеніший жанр народної музики — дойна. Народні пісні мають широкий жанровий діапазон: трудові, обрядові (найвідоміша — колінда), ліричні, епічні, революційні тощо. Народні танці (жок, молдовеняска, хора тощо) темпераментні, барвисті, ритмічно різноманітні. Поряд із носіями селянського фольклору відомі професійні виконавці народної музики — лаутари. Музичні інструменти: струнні — кобза, цимбали; язичкові — дримба (варган); духові — флуер (пор. укр.флояра) і кавал (мала й велика пастушачі сопілки), чимпой (волинка), бучум (трембіта) та ін. Здавна популярна скрипка.
В епоху СРСР влада показово сприяла розквіту молдовської народної культури. Проте з метою перешкодити можливій сецесіїМолдавської РСР на підставі спільної історії Румунії та Молдови радянська влада намагалася затушувати цю спільність, змінюючи, окрім іншого, і чимало музичних моментів. [3] Радянська влада створила широку мережу музичних навчальних закладів, виконавські колективи, концертні й творчі організації — хорову капелу «Дойна» (1930), симфонічний оркестр (1935), філармонію і консерваторію (1940), Спілку композиторів Молдавської PCP (1940). Після Другої світової війни написано опери «Грозован» (1956) і «Аурелія» (1959) Д. Гершфельда. «Серце Домніки» (1960, 3-тя ред. — «Героїчна балада», 1970) О. Стирчі, «Гліра» Г. Няги (1974), «Дракон» (1976) Е. Лазарева, опера-казка «Коза з трьома козенятами» (1967) та радіоопера «Голуби в косу лінійку» (1974 ) 3. Ткач; з’явилися балети: «Світанок» (1960) та «Перехрестя» (1977) В. Загорського, «Зламаний меч» (1960) і «Антоній і Клеопатра» (1965) Е. Лазарева, «Андрієш» (1979) 3. Ткач. Симфонії створювали Л. Гуров, С. Лобель, В. Поляков, А. Люксембург, Г. Няга, П. Рівіліс, І. Маковей, Б. Дубоссарський; інструментальні концерти — Шт. Няга, С. Лобель, В. Поляков, А. Люксембург, 3. Ткач, Г. Няга, В. Біткін. Широко відома пісенна творчість і музика до кінофільмів Є. Доги. Серед виконавців: диригенти — народний артист СРСР Т. Гуртовий, Д. Гоя, А. Самоїле, А. Гершфельд; співаки — народні артисти СРСР Т. Альошина, М. Бієшу (виступала і в Україні), Л. Єрофеєва, Т. Чебан; артисти балету — народні артисти Молдавської PCP В. Пшенична, С. Мокану, І. Фурніка, П. Андрейченко, Т. Усач, М. Кафганат та ін.; керівники оркестрів народної музики — скрипалі народний артист СРСР С. Лункевич, заслужений артист МРСР В. Негруца. У Молдові діють Молдовський театр опери і балету (1957), філармонія, при якій — симфонічний оркестр, академічна хорова капела «Дойна», оркестр молдовських народних інструментів «Флуєраш» (1946). При Комітеті з телебачення і радіомовлення MPCP 1964 року було засновано естрадно-симфонічний оркестр, 1966 року — хор, 1966 — струнний квартет, 1968 — ансамбль народної музики «Фольклор».
Серед музичних фестивалів Молдови можна виділити «Лиця друзів», що проходить у місті Кагул із 1996 року, та «Густар», який проводиться в історико-археологічному комплексі Старий Орхей із 2010 року.
↑Archived copy. Архів оригіналу за 4 лютого 2005. Процитовано 16 травня 2005. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)