|Commons= |посетители=
Музей «Літературне Придніпров'я» — одна з шести філій Дніпропетровського історичного музею, створена 24 травня 1998 року. Презентує історію, літературу та культури Дніпропетровщини.
Музейний будинок
Музей «Літературне Придніпров'я» розміщений в особняку, збудованому на початку ХІХ століття, і відомому в місті як Будинок Інзова. На карті Катеринослава 1806 року споруда вже була позначена. В цьому будинку спочатку перебував Опікунський комітет колоністів південного краю. На згадку про голову цього комітету, генерала Інзова, мешканці міста досі називають споруду «Будинком Інзова».
У цьому будинку під час перебування на засланні в травні-червні 1820 року бував Олександр Пушкін[1]; у 1910 Михайло Свєтлов навчався в чотирикласному міському училищі, що також знаходилося в цій будівлі[1]; дещо пізніше Валер'ян Підмогильний викладав математику в школі ім. Івана Франка, розташованій тут же. У 1970 р. Будинок Інзова отримав статус пам'ятки історії і взятий під охорону державою[2]. У травні 1998 року, коли будівлі виповнилося 180 років, в ній відкрився музей «Літературне Придніпров'я»[2].
Колекція
У зібраннях музею — рукописи художніх творів, книги, документи, фотографії, особисті речі видатних письменників, фольклористів, діячів театру XVIII—XX століть. Серед експонатів матеріали, що розповідають про зв'язки з краєм Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Олеся Гончара, Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Івана Буніна, Володимира Гіляровського, Олександра Афанасьєва-Чужбинського, Василя Мисика, Булаєнко, Павла Загребельного; про творчу долю Олени Ган, Миколи Мізко, Володимира Єлагіна, Івана Манжури, Тетяни Сулими-Бичихіної, Миколи Бикова, Якова Новицького, Валер'яна Підмогильного, Григорія Епіка.
У 1980-90-ті роки, перед відкриттям Музею, наукові співробітники побували у багатьох письменників Придніпров'я і у родичів тих, кого вже не було в живих, їздили у відрядження по країні, розшукуючи тих, хто пов'язаний з краєм, його культурою і літературою. Музей отримав рукописи і документи, фотографії та особисті речі письменників і поетів, фольклористів та літературознавців, журналістів і діячів театру. У ті роки були придбані рідкісні видання на аукціонах, отримані подарунки від колекціонерів, знайдені і вивезені з обмінно-резервних фондів бібліотек Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Львова, Одеси сотні раритетних видань. Сьогодні колекція літературного музею налічує більше двадцяти тисяч експонатів.
Експозиція
24 травня 1998 року музей «Літературне Придніпров'я» був відкритий для відвідувачів виставкою «Сторінки літературної історії краю»[3]. Виставка містила чотири портрети письменників, показаних через призму їхніх кабінетів (мініатюрний «похідний» кабінет Олени Ган кінця 1830-х років; редакційний кабінет А. І. Єгорова, який в 1880-ті видавав у Катеринославі газету «Степ»; імпровізований кабінет юного поета Дмитра Кедріна 1920-х; «запічний кабінет» у сільській хаті письменника-студента Олеся Гончара кінця 1940-х).
Утім, через нестачу фінансування основна експозиція так і не була сформована. Станом на 2017 рік другий поверх будівлі музею досі залишається невідремонтованим. Велика частина колекцій знаходиться в запасниках. Співробітники закладу перетворили цю проблему на особливість «Літературного Придніпров'я» — на експозиціних площах другого поверху регулярно проходять тематичні виставки та культурні заходи (літературні вечори, круглі столи, творчі студії, гуртки та клуби). Більшість цих заходів відбувається у середу — так званий «день прийомів» у Музеї «Літературне Придніпров'я».
Література
- Видатні особистості – музейна персоналістика: матеріали обласної музейної наукової конференції. Вип. 10.– Дніпропетровськ: АРТ-Прес, 2008.– С. 27–39.
- Опікунська контора – Літературний музей // Дніпропетровськ: минуле і сучасне.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 83–85.
- Аліванцева О.В. До історії створення музею «Літературне Придніпров’я» // Грані.– 2005.– № 5.– С. 142–146.
- Аліванцева О. Історія створення (1983–1998) та досвід роботи (1998–2012) музею «Літературне Придніпров’я» // Січеслав.– 2012.– № 1.– С. 137–145.
- Осередок літературного життя Дніпропетровщини
Джерела
Посилання
- ↑ а б Тут працював Підмогильний і бував Пушкін: історія будинку Інзова в Дніпрі // сайт Dnepr.info, 16.08.2021
- ↑ а б Історія будинку Інзова [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.] // сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
- ↑ Історія будинку Інзова [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.] // сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького
.jpg)
