Московський договір (1970)

Московський договір був підписаний 12 серпня 1970 року між Радянським Союзом і Західною Німеччиною^[1][2]. Його підписали Віллі Брандт і Вальтер Шеель з боку Західної Німеччини та Олексій Косигін і Андрій Громико з боку Радянського Союзу.

Опис

У 1970-х роках «нова східна політика» канцлера Західної Німеччини Віллі Брандта полягала у тому, аби «принаймні на час відмовитись від вимог щодо самовизначення та возз'єднання Німеччини, визнаючи де-факто існування Німецької Демократичної Республіки (НДР) і лінії Одер-Нейсе»^[3].

Обидві сторони висловили прагнення домогтися нормалізації відносин між європейськими державами, зберігаючи міжнародний мир і дотримуючись принципів статті 2 Статуту ООН.

Підписанти відмовилися від застосування сили та визнали післявоєнні кордони, зокрема лінію Одер–Нейсе, яка відмежовувала значну частину історичної східної Німеччини від Польщі та Радянського Союзу.

Він також закріпив поділ між Східною та Західною Німеччиною, тим самим вплинувши на встановлення стабільності у відносинах між двома країнами.

Див. також

• Московський договір (інші договори під цією назвою)
• Варшавський договір від 7 грудня 1970 року
• Чотирьохстороння угода щодо Берліну від 3 вересня 1971 року
• Основний договір від 21 грудня 1972 року

Примітки

1. "The Moscow Treaty (12 August 1970)". web.archive.org. 28 вересня 2012. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. 
2. Horst Pötzsch (2006). "Moskauer Vertrag". Deutsche Geschichte von 1945 bis zur Gegenwart (in German). Munich: OLZOG. p. 173. ISBN 3-7892-8157-3. OCLC 75101924. search.worldcat.org (англ.). 
3. The Federal Republic of Germany’s Ostpolitik. CVCE.EU by UNI.LU (англ.). 7 серпня 2016.