Мацкевич Іван Іванович

Мацкевич Іван Іванович
біл. Іван Іванавіч Мацкевіч
Народився	9 квітня 1947(1947-04-09) Волковиський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Помер	10 грудня 2017(2017-12-10) (70 років) Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Країна	СРСР  Білорусь
Діяльність	актор
Alma mater	Білоруська державна академія мистецтв
Знання мов	російська
Заклад	Драматический театр имени М. Горького
Роки активності	з 1968
Нагороди
IMDb	ID 0559349

Іван Іванович Мацкевич (біл. Іван Іванавіч Мацкевіч; нар. 9 квітня 1947, Грабово, Вовковиський район, Гродненська область^[1], Білоруська РСР, СРСР  — пом. 10 грудня 2017, Мінськ, Білорусь^[2]) — радянський і білоруський актор театру і кіно. Заслужений артист Республіки Білорусь (2011).

Біографія

Іван Мацкевич народився 9 квітня 1947 року в селі Грабове Вовковиського району Гродненської області Білоруської РСР^[1].

У 1968 році закінчив акторський факультет Білоруського державного театрально-художнього інституту в Мінську за фахом «актор драматичного театру і кіно» (курс заслуженого діяча мистецтв Білорусі, професора О. І. Бутакова)^[1].

З 1968 по 1981 роки — актор Брестського академічного театру драми імені Ленінського комсомолу Білорусі^[3].

З 1981 по 1996 роки — актор Театру-студії кіноактора в Мінську^[3].

З 2 вересня 1996 року по 10 грудня 2017 року — провідний майстер сцени Національного академічного драматичного театру імені М. Горького в Мінську.

Зіграв більш ніж у сімдесяти кінофільмах, серед яких такі стрічки, як «Візьму твій біль» (1981) Михайла Пташука, «Люди на болоті» (1981) Віктора Турова, «Казка про Зоряного хлопчика» (1983) Леоніда Нечаєва, « Син за батька» (1995) Миколи Єременка-молодшого, «Хрустальов, машину!» (1998) Олексія Германа, «1612: Хроніки смутного часу» (2007) Володимира Хотиненка і багато інших.

Раптово помер 10 грудня 2017 року в місті Мінську у 70-річному віці від гострої серцевої недостатності. Прощання з актором відбулося 12 грудня на Великій сцені Національного академічного драматичного театру імені М. Горького. Похований на Східному кладовищі Мінська^[2].

Особисте життя

Був одружений з Людмилою Мацкевич, одружилися на третьому курсі університету. Дружина була акторкою і викладачкою сценічної ролі. Мав дочку Олену. Вона закінчила театральний інститут, є завідуючою театральною трупою. Також мав двох онуків: Тимофія і Єфросинію^[4].

Творчість

Театральні роботи

• «Лев узимку» — Генріх II, король Англії
• «Пане коханку» — Пане коханку
• «Біг» — Григорій Лук'янович Чарнота

Фільмографія

• 1974 — Хліб пахне порохом — Горбач
• 1977 — Ненависть — Степан Булига, середній син старого селянина Ігнатія Булиги, брат Федора і Миті
• 1978 — Поруч з комісаром — Мирон
• 1978 — Артем — Федір Андрійович Сергєєв («товариш Артем»), російський революціонер (озвучив Ігор Єфімов)
• 1980 — Третього не дано — Прокоп Величко
• 1981 — Візьму твій біль — Григорій Шишкович, поліцай
• 1981 — Проданий сміх — другий діловий партнер барона Трьоча
• 1981 — Вітрила мого дитинства — Мурашко
• 1981 — Фруза — механік
• 1981 — Розкидане гніздо — керуючий
• 1981 — Затишшя — Артем Іванов
• 1981 — Його відпустку — Степан, директор заводу «Червоний промінь»
• 1982 — Особисті рахунки — Гайдуков, представник ленінградського НДІ «Центравтоматіка»
• 1982 — Поліська хроніка.Фільм 2.Дихання грози — Шабетя
• 1982 — розкидати гніздо — керуючий
• 1982 — Державний кордон. Фільм 3. «Східний кордон» — комендант прикордонної застави
• 1983 — Чорний замок Ольшанський — Гончарьонок
• 1983 — Казка про Зоряного хлопчика — єгер, який знайшов Зоряного хлопчика
• 1983 — Батьки і діти — епізод
• 1983 — Водій автобуса — офіцер-прикордонник
• 1985 — Матрос Желєзняк — білокозаки
• 1985 — Таємна прогулянка — радянський партизан — провідник
• 1985 — Я любив вас більше за життя — танкіст
• 1985 — Снайпери — епізод
• 1985 — Куди йдеш, солдате? — демобілізований у теплушці
• 1986 — Секретний фарватер — Донченко, командир радянського підводного човна
• 1986 — Скарга — епізод
• 1986 — Виклик — Іван, товариш Олексія
• 1987 — На своїй землі — Семен Захарович, міліціонер
• 1987 — Недільні прогулянки (новела «Папа») — тренер з боксу
• 1988 — Шляхетний розбійник Володимир Дубровський — гість Троєкурова
• 1988 — Воля Всесвіту — бортінженер
• 1989 — термінове весна — п'яний купець
• 1990 — Людина з чорної «Волги» — гість на новорічній вечірці
• 1990 — Стерв'ятники на дорогах — бандит
• 1990 — Мати Урагану
• 1990 — Війна на західному напрямку — Дмитро Григорович Павлов, радянський воєначальник, генерал армії, командувач Західним особливим військовим округом
• 1991 — Ятринська відьма — тюремник
• 1991 — Мед оси — Микитенко
• 1991 — Крок вправо … крок вліво …
• 1992 — Вільна зона — моряк
• 1992 — Вальс золотих тельців — ватажок терористів
• 1992 — Уїк-енд з вбивцею — бандит Хан
• 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант — бандит
• 1994 — Епілог — художник
• 1995 — Син за батька — полковник міліції
• 1996 — Яма (короткометражний)
• 1996 — З пекла в пекло — військовий комендант району
• 1997 — Біг від смерті
• 1998 — Квіти від переможців — Дід
• 1998 — Хрустальов, машину! — «двійник» генерала Клёнского
• 1998 — Полювання жити (короткометражний)
• 1998 — Контракт зі смертю — епізод
• 1998 — Зал очікування — артист
• 1999 — Рейнджер з атомної зони — епізод
• 2000 — Каменська (фільм № 7 «Чужа маска», фільм № 8 «Не заважайте катові») — Коновалов, генерал міліції
• 2001 — Прискорена допомога 2 (серія № 12 «Епідемія») — генерал Макаров
• 2001 — Втеча з ГУЛАГу — контролер
• 2003 — Між життям і смертю — Карась
• 2003 — У червні 41-го — Стешин
• 2003 — Анастасія Слуцька — Тимур
• 2004 — На безіменній висоті — «Батя»
• 2004 — Курсанти — Добров, генерал
• 2005 — Глибоке протягом — Іванов, генерал
• 2005 — Чоловіки не плачуть 2 — Кирило Ілліч Прилепська, бізнесмен
• 2005 — Воскресенье в женской бане (серія № 5 «Квіти життя») — Михайло Петрович
• 2005 — Приватний детектив (серія № 16 «Царські забави») — прокурор міста
• 2005 — Останній бій майора Пугачова — батько майора Пугачова
• 2005 — Покликання — Разгуляєв
• 2006 — Виклик 2 (фільм № 4 «Пророцтво») — Артемій Савелійович Каланчевская
• 2007 — Майор Вєтров — Пуліхов
• 2007 — Вороги — Еріх, офіцер вермахту
• 2007 — Дев'ять днів до весни — Владислав Яковенко
• 2007 — Ваша честь — Пежемський, адвокат
• 2007 — 1612: Хроніки Смутного часу — боярин
• 2008 — Око за око
• 2008 — Знахар — «Залізний», «смотрящий» в колонії
• 2008 — Панове офіцери: Врятувати імператора — Павловський
• 2008 — Суд — Ілля Вікторович Пежемський, адвокат
• 2008 — Птица счастья — Іван Савелійович Шубін, губернатор
• 2008 — Застава Жиліна — Іван Сергійович, воєнком
• 2009 — Вольф Мессінг: бачив крізь час — співробітник НКВД
• 2009 — Довше століття — Клим Державін, розвідник, офіцер НКВД
• 2009 — Сьомін — Федір Олексійович Сергєєв, генерал МУР а
• 2009 — Снайпер. Зброя відплати — генерал
• 2010 — Капітан Гордєєв — Борис Іванович Каверін, генерал, начальник УВС
• 2010 — Масакра — Бухарін, мисливець
• 2010 — Замах — Тимофєєв, полковник, офіцер з особливих доручень генерала Данилова
• 2011 — Німець — офіцер НКВД
• 2011 — Наркомовський обоз — Сталін / Баро, циганський барон
• 2011 — Іронія удачі — Сергій Костянтинович, олігарх, батько Наташі
• 2011 — Поцілунок Сократа (фільм № 2 «Намисто Нефертіті») — Анатолій Шведов, начальник служби безпеки
• 2012 — Смугасте щастя — Юрій Олексійович Орлов, полковник авіації у відставці
• 2012 — Зворотний бік Місяця — полковник ВВС
• 2013 — Смерть шпигунам. Лисяча нора — Іван Іванович Гонтар, полковник
• 2013 — Смерть шпигунам. Ударна хвиля — Іван Іванович Гонтар, полковник
• 2013 — Марш-кидок 2: Особливі обставини — Григор'єв, полковник, керівник штабу по ПП
• 2013 — Вилікувати страх — слідчий
• 2014 — Не покидай мене! — полковник
• 2014 — Добре ім'я — Іван Степанович Хрестів, підполковник поліції
• 2014 — Вовче сонце — «Сивий», контрабандист
• 2014 — Трюкач — Юрій Прокопович Петраков, секретар міськкому
• 2015 — Дочка за батька — Юрій Борисович Золотаревський, батько Віктора
• 2015 — Непідкупний — Юхим Степанович, батько Ольги
• 2015 — Перервані спогади — Полковник
• 2017 — Будинок порцеляни — Дерябін, генерал МВС

Озвучування мультфільмів

• 1982 — Куди пропав місяць?
• 1987 — Тура відчаю

Озвучування фільмів

• 2012 — Три слова про прощення — Петро, тесля

Примітки

1. Иван Иванович Мацкевич (1947—2017). Заслуженный артист Республики Беларусь (2011). Биография, роли в театре, фильмография, фотографии, призы и награды. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Национального академического драматического театра имени М. Горького (Минск) // rustheatre.by
2. Некролог. Глубоко скорбим… — Сегодня, 10 декабря 2017 года, на 71 году ушёл из жизни заслуженный артист Республики Беларусь Иван Иванович Мацкевич. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Национального академического драматического театра имени М. Горького (Минск) // rustheatre.by
3. Эвика Отто. Иван Мацкевич: «Я по натуре человек вольный, анархист и баламут». — Сегодня, 10 декабря 2017 года, в день ухода актёра из жизни, мы вспоминаем наш душевный разговор с Иваном Ивановичем, который состоялся накануне его 70-летнего юбилея.^{[недоступне посилання]} Газета «Комсомольская правда» в Беларуси // kp.by (10 декабря 2017 года)
4. Иван Мацкевич: «Я по натуре человек вольный, анархист и баламут»^{[недоступне посилання]}

Посилання

• Мацкевич Іван Іванович. Біографія, фільмографія, фотографії актора. [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
• «Авантюрный характер». Газета «Аргументы и факты» (рос.). 18 квітня 2007. Архів оригіналу за 6 липня 2013.
• Елена Данилова. (2 червня 2009). Иван Мацкевич: «В жизни я всего добился своим лбом». Брестская областная газета «Заря» (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.
• Светлана Симонова. (5 травня 2007). «Такие разные роли...». Белорусская военная газета (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.
• Валентин Пепеляев. (2007-05). «В ритме хорошего кино». Газета «Советская Белоруссия» (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2013.