Махмуд Теймур вважається одним із творців жанру єгипетської реалістичної новели, він також — автор соціальних романів «Шамрух» (1958) та «Сині ліхтарі» (1960), збірників оповідань та п'єс, праць з історії та теорії літератури.
Прозі М. Теймура притаманні психологічна тонкість характеристик та гуманістична спрямованість.
В оповіданнях 20—30-х років Теймур показав життя різних прошарків єгипетського суспільства.
Від кінця 1930-х і в 1940-ві роки у творчості Теймура помітний вплив символізму («Поклик незвіданого», 1939).
