Массімо Чіоччі

Массімо Чіоччі
Массімо Чіоччі
Массімо Чіоччі у 1980-ті роки
Особисті дані
Народження	25 лютого 1968(1968-02-25) (56 років)
	Корридонія, Італія
Зріст	172 см[1]
Вага	60 кг[1]
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
?-1986	«Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986–1988 «Інтернаціонале» 26 (5) 1988–1989 «Падова» 29 (5) 1989–1990 «Анкона» 33 (18) 1990–1991 «Чезена» 33 (13) 1991–1992 «Інтернаціонале» 28 (1) 1992–1993 СПАЛ 34 (5) 1993–1995 «Дженоа» 18 (3) 1995–1996 «Падова» 18 (2) 1996–1998 «Пістоєзе» 21 (2) 1998–1999 «Вербанія» 53 (23) 1999–2001 «Боргозезія» 6 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1988 Італія U-21 2 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2002–2003 «Арона» 2006–2007 «К'єзануова Трея»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Массімо Чіоччі (італ. Massimo Ciocci, нар. 25 лютого 1968, Корридонія) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Інтернаціонале» та «Дженоа», а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 25 лютого 1968 року в місті Корридонія. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале», з якою став переможцем Турніру Віареджо у 1986 році. Дорослу футбольну кар'єру розпочав в основній команді того ж клубу, де дебютував 22 березня 1987 року під керівництвом Джованні Трапаттоні в матчі проти «Неаполь» (1:0)^[2], а вже 26 квітня 1988 року він забив перший гол в грі проти «Фіорентини»^[3]. Втім через травми коліна і чотири операції^[4] так і не зумів стати основним гравцем команди, забивши лише 5 голів у 26 матчах Серії А.

З жовтня 1988 року виступав за клуби Серії Б «Падова» та «Анкона», а 1990 року повернувся до вищого дивізіону, провівши сезон 1990/91 у «Чезена». За його результатами «морські коники» зайняли передостаннє 17-те місце і покинули Серію А, але Массімо з 13 голами став найкращим бомбардиром команди та сьомим у чемпіонаті і по завершенні сезону за 3,7 мільярдів лір повернувся в рідне «Інтернаціонале»^[5].

Втім і другий прихід до рідного клубу виявився невдалим — Чіоччі забив лише один гол у чемпіонаті за «нерадзуррі» і після одного сезону знову відправився до Серії Б, цього разу у СПАЛ, де і провів сезон 1992/93.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Дженоа», до складу якого приєднався 1993 року за 3 мільярди лір^[6]. Втім за два сезони у генуезькому клубі Чіоччі так і не закріпився, так само як і у своєму наступному клубі «Падові», де програв конкуренцію досвідченому Джузеппе Гальдеризі.

Останнім професійним клубом для Массімо стало «Пістоєзе» з Серії C1, де нападник грав з листопада 1996 року і до кінця сезону 1997/98, а завершував ігрову кар'єру в аматорських клубах «Вербанія» та «Боргозезія», де грав до 2001 року.

Виступи за збірну

1988 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах і забив 1 гол, а також став чвертьфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1988 року.

Кар'єра тренера

Після виходу на пенсію Чіоччі захворів на рак кишечника, від якого зумів одужати^[4].

Пізніше він почав свою тренерську кар'єру: у сезоні 2002/03 він був головним тренером аматрської команди «Арона» з Еччеленци, а в сезоні 2006/07 керував аматорською командою «К'єзануова Трея» з чемпіонату Марке^[4].

В подальшому працював технічним директором академії «Інтернаціонале» в Японії^[7]

Примітки

1. Panini, ред. (28). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 4 (1987-1988). с. 37. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
2. Licia Granello, Gianni Mura (24 marzo 1987). Che succede allo scudetto?. la Repubblica. с. 24.
3. Infortunati & incompresi. la Repubblica. 28 aprile 1987. с. 26.
4. Ciocci: "Ho vinto un tumore". 15 marzo 2007. Процитовано 20 ottobre 2014.
5. Panini, ред. (25). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 8 (1991-1992). с. 10. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
6. Panini, ред. (9). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 10 (1993-1994). с. 10. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
7. Inter Academy in Giappone. Monti: "Siamo contenti". 27 aprile 2014. Процитовано 20 ottobre 2014.

Посилання

• Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.] (італ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
• Профіль на сайті archivio.inter.it [Архівовано 23 лютого 2013 у Wayback Machine.] (італ.)