Манський Віталій Всеволодович

Манський Віталій Всеволодович
Зображення
Дата народження	2 грудня 1963(1963-12-02) (61 рік)
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія  Латвія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	режисер-документаліст, сценарист, продюсер
Напрям	документалістика
Magnum opus	Свідки Путіна
IMDb	ID 0543882
Манський Віталій Всеволодович у Вікісховищі

Віталій Всеволодович Манський (2 грудня 1963, Львів, УРСР, СРСР) — радянський і латвійський режисер документального кіно, сценарист, кінопродюсер, президент фестивалю «Артдокфест». Лауреат понад 100 фестивалів і кінопремій^[1]. Член американської кіноакадемії "Оскар". Уродженець Львова, мешкає у Латвії.

Життєпис

В 1990 році закінчив ВДІК (майстерня С. Мединського).

Автор телепрограм «Сімейні кінохроніки» (1995—1997, ОРТ, ВГТРК, «П'ятий канал»), «Реальне кіно» і «Кінопідйом» (1996, ОРТ; з 1999 року — РТР).

У 1996—1998 роках — генеральний продюсер телеканалу «REN-TV». Засновник архіву аматорських домашніх кінохронік за 1945—1991 роки.

З 1999 року — керівник служби виробництва і показу документальних програм на каналі РТР, автор і ведучий програми «Реальне кіно».

У березні 2014 року ініціював підпис листа «Ми з Вами!» на підтримку України^[2].

У 2014 році голова журі Одеського міжнародного фестивалю.

У 2016 році фільм "У променях сонця" відкривав Docudays у Києві.

У травні 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[3]

24 лютого 2023 року на Берліналі відбулася світова прем'єра фільму "Східний фронт", який розповідає про добровільний медичний батальйон^[4].

Фільмографія

Режисер документальних фільмів, зокрема:

• 1987 — «Собаки»
• 1988 — «Парк культури»
• 1990 — «Єврейське щастя» (х/фільм)
• 1991 — «Тіло Леніна»
• 1991 — «Етюди про любов»
• 2001 — «Горбачов. Після імперії»
• 2001 — «Єльцин. Інше життя»
• 2003 — «Анатомія „Тату“»
• 2011 — «Батьківщина або смерть»
• 2015 — «У променях сонця»
• 2016 — «Рідні»
• 2018 — «Свідки Путіна»
• 2020 — «Горбачов. Рай»
• 2023 — «Східний фронт^[d]»

Примітки

1. Виталий Манский // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
2. Мы с вами! [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
3. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
4. "Східний фронт" на Берліналі.

Посилання

• Виталий МАНСКИЙ: «Мы находимся на „Титанике“, который дал течь…» [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Как крымский вопрос расколол российское общество? Мнение подписавшего письмо за украинскую политику Путина и против неё [Архівовано 11 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• http://kino-teatr.ru/kino/director/ros/38746/works/ [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• "Східний фронт" на Берліналі