Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 5 сільських громад. Населення — 3434 особи (1768 чоловічої статі та 1666 — жіночої), 257 дворових господарств[1].
Малорита — колишнє власницьке село за 42 верст від повітового міста, 749 осіб, 62 двори, православна церква, 3 лавки, постоялий будинок. За ½ версти — залізнична станція Малорита Берестсько-Гродненської залізниці.
Гвозниці — колишнє власницьке село, 422 особи, 41 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
Замшани — колишнє власницьке село при річці Мерла, 431 особа, 32 двори, православна церква, постоялий будинок.
Збураж — колишнє власницьке село, 750 осіб, 74 двори, православна церква, постоялий будинок.
Ляховці — колишнє власницьке село, 776 осіб, 66 дворів, 2 православні церкви, постоялий будинок.
рос. дореф.Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Посилання
↑рос. дореф.Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.