Ліга Півночі

Ліга Півночі Lega Nord per l'Indipendenza della Padania
Країна	Італія
Голова партії	Анжело Алессандрі
Засновник	Умберто Боссі
Дата заснування	8 січня 1991
Штаб-квартира	Мілан, Італія[1]
Ідеологія	Поточні: федералізм[2][3][4] регіоналізм[5][6][7][8][9] популізм[6][10][11][12] правий популізм[5][13][14][15] соціал-консерватизм[16][17][18] анти-імміграція[19][20][21][22][23] євроскептицизм[24] антиглобалізм[25] Історичні, тепер меншини: сепаратизм/сецесіонізм[26] падуанський націоналізм[27] автономізм[28] антиклерикалізм[29] лібералізм[30][31][32][33]
Кількість членів	150,000 (2008)
Друкований орган	"La Padania"
Офіційний сайт	leganord.org

Ліга Півночі — італійська політична права проросійська партія^[34]. У її складі: Луча Зайя, президент Венето, Роберт Кота, президент П'ємонту, і Роберто Мароні, міністр внутрішніх справ у четвертому кабінеті Сільвіо Берлусконі.

Опис

Представлена: палата депутатів — 125 із 630, сенат — 60 із 315, Європарламент — 29 із 76.

У 1980-тих кілька окремих сепаратистських північно італійських рухів об'єднались в Лігу Півночі на чолі з Умберто Боссі. Партії-засновники Ліги Півночі:

• Ліга Ломбардії
• П'ємонтські автономісти
• Лігурійський союз
• Ліга Емілія-Романья
• Тосканський союз

2024 року стало відомо, що 2018 року керівництво партії домовлялося про фінансування зі співробітниками п'ятої служби ФСБ. Одним із учасників був Джанлука Савоіні — права рука лідера партії Маттео Сальвіні, який тоді був віцепрем'єром і міністром МВС Італії^[34].

Примітки

1. http://www.leganord.org/index.php/component/phocadownload/category/2-la-storia-della-lega-nord-dalle-origini-a-oggi?download=2:la-storia-della-lega-nord-dalle-origini-a-oggi-seconda-prima
2. Spektorowski, Alberto (March 2003). Ethonregionalism: The Intellectual New Right and the Lega Nord (PDF). The Global Review of Ethnopolitics. 2 (3–4): 55—70. doi:10.1080/14718800308405144. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2011. Процитовано 22 квітня 2020.
3. Huysseune, Michel (2006). Modernity and Secession: The Social Sciences and the Political Discourse of the Lega Nord in Italy. Berghahn Books. с. 192. ISBN 978-1-84545-061-8.
4. Betz, Hans-Georg (1998). Against Rome: The Lega Nord. Palgrave Macmillan. с. 55. ISBN 978-0-312-21338-1. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
5. Zaslove, Andrej (2011). The Re-invention of the European Radical Right: Populism, Regionalism, and the Italian Lega Nord. McGill-Queen's Press – MQUP. с. 65. ISBN 978-0-7735-3851-1. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
6. Albertazzi, Daniele; McDonnell, Duncan; Newell, James L. (July 2011). Di lotta e di governo: The Lega Nord and Rifondazione Comunista in office (PDF). Party Politics. 17 (4): 471—487. doi:10.1177/1354068811400523. Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2013. Процитовано 22 квітня 2020.
7. Cotta, Maurizio; Verzichelli, Luca (2007). Political Institutions in Italy. Oxford University Press. с. 39–. ISBN 978-0-19-928470-2. Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
8. Fitjar, Rune Dahl (2010). The Rise of Regionalism: Causes of Regional Mobilisation in Western Europe. Routledge. с. 143. ISBN 978-0-203-87083-9.
9. Giordano, Benito (May 2000). Italian regionalism or 'Padanian' nationalism — the political project of the Lega Nord in Italian politics. Political Geography. 19 (4): 445—471. doi:10.1016/S0962-6298(99)00088-8.
10. Tarchi, Marco (2008). Recalcitrant Allies: The Conflicting Foreign Policy Agenda of the Alleanza Nazionale and the Lega Nord. У Schori Liang, Christina (ред.). Europe for the Europeans: The Foreign and Security Policy of the Populist Radical Right (вид. 1st). London: Routledge. с. 187. doi:10.4324/9781315580821. ISBN 978-0-7546-4851-2. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
11. Chaintera-Stutte, Patricia (2005). Leadership, Ideology and Anti-European Politics in the Italian Lega Nord. У Daniele Caramani; Yves Mény (ред.). Challenges to Consensual Politics: Democracy, Identity, and Populist Protest in the Alpine Region. Peter Lang. с. 120. ISBN 978-90-5201-250-6. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
12. Gold, Thomas W. (2003). The Lega nord and contemporary politics in Italy (вид. illustrated). Palgrave Macmillan. ISBN 9780312296315. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2019.
13. Nordsieck, Wolfram (2018). Italy. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 22 квітня 2020.
14. Gold, Thomas W. (2003). The Lega Nord and Contemporary Politics in Italy. New York: Palgrave MacMillan. с. 2, 4—5. ISBN 978-0-312-29631-5. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2020.
15. Ruzza, Carlo; Fella, Stefano (2009), Re-inventing the Italian Right: Territorial politics, populism and 'post-fascism', Routledge, с. 1, ISBN 978-1-134-28634-8
16. Zaslove, Andrej (2011). The Re-invention of the European Radical Right. McGill-Queen's Press. с. 101.
17. Italian watchdog blocks Salvini's attempt to put 'mother and father' on kids' ID cards. The Local. 16 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
18. Italy's Salvini asserts 'natural family' in move against same-sex parents. Reuters. 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
19. Alonso, Sonia (2012). Challenging the State: Devolution and the Battle for Partisan Credibility – A Comparison of Belgium, Italy, Spain, and the United Kingdom. Oxford University Press. с. 216. doi:10.1093/acprof:oso/9780199691579.001.0001. ISBN 978-0-19-969157-9. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
20. Art, David (2011). Inside the Radical Right: The Development of Anti-Immigrant Parties in Western Europe. Cambridge University Press. с. 216 et seqq., especially p. 226. doi:10.1017/CBO9780511976254. ISBN 9780511976254. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
21. Geddes, Andrew (April 2008). Il rombo dei cannoni? [Cannon thunders?] Immigration and the Centre-Right in Italy. Journal of European Public Policy. 15 (3): 349—366. doi:10.1080/13501760701847416.
22. Shin, Michael E.; Agnew, John (8 квітня 2011). Leib, Jonathan (ред.). Spatial regression for electoral studies: The case of the Italian Lega Nord. Revitalizing Electoral Geography. London: Routledge. 1: 71—85. doi:10.4324/9781315606293. ISBN 9781315606293.
23. Zaslove, Andrej (2011). The Re-invention of the European Radical Right: Populism, Regionalism, and the Italian Lega Nord (англ.). McGill-Queen's Press - MQUP. passim, especially pp. 29, 119–121, 130. ISBN 978-0-7735-3851-1. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2019.
24. Verney, Susannah (March 2011). Euroscepticism in Southern Europe: A Diachronic Perspective. South European Society and Politics. 16 (1): 1—29. doi:10.1080/13608746.2010.570124.
25. Zaslove, Andrej (July 2008). Exclusion, community, and a populist political economy: the radical right as an anti-globalization movement. Comparative European Politics. 6 (2): 169—189. doi:10.1057/palgrave.cep.6110126.
26. Bull, A.; Gilbert, M. (2001). The Lega Nord and the Politics of Secession in Italy (англ.) (вид. illustrated). Springer. ISBN 978-1-4039-1998-4. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2019.
27. Huysseune, Michel (2003). Deconstructing and Reconstructing Loyalty: The Case of Italy. У Andrew Linklater; Michael Waller (ред.). Political Loyalty and the Nation-State. Routledge. с. 175. ISBN 978-1-134-20143-3. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
28. Sorens, Jason (2012). Appendix I. Secessionism: Identity, Interest, and Strategy. McGill-Queen's Press – MQUP. с. 180—181. ISBN 978-0-7735-3896-2. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
29. Chaintera-Stutte, Patricia (2005). Leadership, Ideology and Anti-European Politics in the Italian Lega Nord. У Daniele Caramani; Yves Mény (ред.). Challenges to Consensual Politics: Democracy, Identity, and Populist Protest in the Alpine Region. Peter Lang. с. 127. ISBN 978-90-5201-250-6. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 22 квітня 2020.
30. Zaslove, Andrej (4 серпня 2011). The Re-invention of the European Radical Right: Populism, Regionalism, and the Italian Lega Nord. McGill-Queen's Press – MQUP. ISBN 9780773586109 — через Google Books.
31. Mucci, Raffaele De (1 серпня 2013). Democrazia dissociativa. Rubbettino Editore. ISBN 9788849837971 — через Google Books.
32. Blog – Breve riflessione sul liberalismo italiano. Il Fatto Quotidiano. 13 серпня 2013. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 22 квітня 2020.
33. Ronchi, Fabio (17 березня 2010). La Lega Nord ai raggi X. YouTrend (it-IT) . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
34. ЗМІ встановили, як ФСБ вербувала керівництво правої партії в Італії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.

Див. також

• Венеціанський націоналізм

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 5 грудня 1998 у Wayback Machine.]
• La Padania