1993 року Лоран набув популярності завдяки ролі Хуана в телесеріалі Академія моделей (жанр — сітком) на каналі M6
Наприкінці 1990-х, два роки перебуваючи в Англії, він вчився майстерності танцю і вокалу в акторській школі Гілфорда, пізнаючи англійську школу музичної комедії. У цей час грав у п'єсі (фр. Davina's Landed) за постановкою Бена Дюке.
Лоран Лафітт грав багато другорядних ролей в кіно і на телебаченні, проте у театрі він 2008 року забезпечив моноспектакль, написаний спільно з Сирілом Тувеніном і поставлений Домініком Фарружія: Лоран Лафіт, такою і є його назва. Моноспектакль досяг 100 прем'єр у Льодовому палаці в Парижі і виграв приз Ремю комедії в категорії моноспектакль за 2008 рік. 2010 року Лоран був одною з головних дійових осіб фільму Маленькі секрети.
У квітні 2011 року відбулась 25-та церемонія вручення премії Мольєра, що відбулася в Будинку мистецтв і культури Кретей.
На церемонії, яка транслювалась в прямому ефірі на каналі France 2, був презентований Лоран Лафітт. У цьому ж році він знову зіграв свій моноспектакль «Лоран Лафітт» в Театрі де Матурін в Парижі.
У січні 2012 року Лоран Лафітт був найнятий штатним актором театру «Комеді Франсез» (фр.Comédie-Française) з постійним гонораром. З січня до червня 2012 року він написав і зіграв скетч із Забу (Ізабель) Брайтман у щоденному ефірі радіопрограми «Ви лише послухайте, щоб там не сталося» на національній громадській радіостанції France Inter[fr]. І лише в останньому епізоді, 29 червня, він, виявився голосом персонажа лікаря Філіппа Больє.
У фільмі «Жарти вбік», випущеному у прокат у грудні 2012 року, Лоран Лафітт втілив образ інспектора карного розшуку Парижа, у партнерстві з Омаром Сі.
У грудні 2013 року він зіграв роль Ла Марина в «Огляді преси» Катерини і Ліліан наприкінці інформаційно-розважальної телепрограми Le Petit Journal (телепрограма)[fr] на Canal+.