Вона стала широко відомою в 1995 році, з'являлася у французькій Книзі рекордів Гіннеса в 1996 році і в 1999 році. Її смерть у 2000 році була визнана суїцидом, але також стверджувалося, що в це міг бути залучений її чоловік[12]. Він був виправданий в 2007 році[13].
Ранні роки
Народжена в Клермон-Феррані (Франція), Єва Валуа виросла в курортному містечку Ла-Боль. Вона часто розповідала про нещасливе дитинство, без батька і з матір'ю, яка її не любила[14]. Підліткою вона працювала моделлю.
У 1988 році одружилася з Еріком Вінем, колишнім наркоторговцем, на 15 років старшим за неї, що тільки вийшов з в'язниці. Чоловік став її менеджером, і вона почала працювати моделлю. Він також схилив її до занять проституцією і був заарештований за те, що був її сутенером[12].
Збільшення грудей
З 1990 року Єва зробила 22 пластичні операції та в підсумку стала власницею 180-сантиметрового силіконового бюста (спочатку він був 94-сантиметровим)[15]. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, кожна з її грудей важила 2,8 кг і містила три літри фізіологічного розчину. Грудні імплантати були створені інженером, який був пов'язаний з розробкою «Боїнга 747»[12]. Їй доводилося носити спеціально створений бюстгальтер, в результаті операцій вона страждала низкою хвороб і жила з тяжким режимом прийому ліків[16].
В інтерв'ю вона так говорила про свої операції: «Все це було, тому що я терпіти не можу життя. Але це нічого не змінило», «Я злякалася і мені було соромно, я хотіла змінити обличчя, тіло, перетворити себе. Я хотіла померти, насправді». Деякі психологи припустили, що вона страждала від дисморфофобії[14].
Кар'єра
Після збільшення грудей вона прийняла сценічне ім'я «Лоло», від французького сленгового позначення грудей, і прізвище «Феррарі», і зняла кілька порнофільмів. Використання імені Феррарі (що вона виправдовувала тим, що це було ім'я її діда за материнською лінією) призвело до тривалого судового протистояння з італійською автомобільною компанією Ferrari, коли вона намагалася запустити лінію нижньої білизни Ferrari Underwear.
Для просування себе влітку 1995 року вона з чоловіком відвідала Каннський кінофестиваль. Вона виграла там «Європейський чемпіонат великих грудей», ставши улюбленицею фотографів і центром уваги.
Знялася в бельгійському фільмі «Кемпінг „Космос“». Презентацією фільму вона викликала сенсацію на Каннському фестивалі у 1996 році[17].
Використовувала здобуту популярність, щоб отримати постійну роль у телешоу Eurotrash на британському каналі Channel 4. Галас у ЗМІ привів до її появи в інших європейських шоу, вона співала і виконувала стриптиз у кабаре-шоу. Сподіваючись почати поп-музичну кар'єру, вона записала два сингли під назвами «Airbag Generation» («Покоління подушок безпеки») та «Set Me Free» («Звільни мене»), а також ще два сингли, євродиско-пісню для кабаре під назвою «Dance Dance Dance» («Танцюй, танцюй, танцюй») і кавер євродиско-хіта Тельми Гьюстон «Don't Leave Me This Way» («Не покидай мене таким чином»). Дві останні пісні не отримали комерційний реліз.
Смерть
Вранці 5 березня 2000 року в віці 37 років Лоло Феррарі була знайдена чоловіком мертвою в своєму будинку в Грассі на Французькій Рив'єрі[9]. Перший розтин встановив, що вона померла від передозування антидепресантами і транквілізаторами. Вона мала депресію і її смерть була визнана самогубством. Її батьки підозрювали, що до смерті був причетний її чоловік, і добилися другого розтину два роки потому. Цей другий розтин показав, що ймовірна причина смерті — задуха. Її вдівець за підозрою в заподіянні смерті був заарештований і провів 13 місяців у в'язниці[12]. Після другого медичного аналізу з нього були остаточно зняті всі звинувачення в 2007 році[13].
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лоло Феррарі
.JPG)
.svg){kind=small}
