Стадіон «Локомотив» — футбольнийстадіон у Києві, домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий 2 серпня1925 року на місці стадіону для ігор працівників залізничного вокзалу, сучасну назву отримав у жовтні 1935 року. Розрахований на 1631 глядача[5], місця для яких обладнано індивідуальними пластиковими сидіннями. Має штучне покриття газону та вежі штучного освітлення. За одними з воріт основного поля розташований додатковий футбольний майданчик менших розмірів.
Історія
Вхід до стадіонуВигляд на стадіон згориВигляд на трибуни
З 1919 року на місці сучасного стадіону «Локомотив» існував майданчик для проведення ігор серед робітників та службовців київського залізничного вокзалу. 2 серпня1925 року було офіційно відкрито новий стадіон для команди «Желдор», що була на той час однією з найсильніших у Києві. Про це було офіційно повідомлено у газеті «Вісник фізичної культури» (№ 10 за жовтень 1925 року):
Новий стадіон залізничників.
2 серпня на кордонах робітничих околиць міста, серед залізничної колонії, урочисто відкрився зразковий стадіон залізничників Київського вузла…
Оригінальний текст (рос.)
Новый стадион железнодорожников.
2 августа на границах рабочих окраин города, среди железнодорожной колонии, торжественно открылся образцовый стадион железнодорожников Киевского узла…
Майже два роки стадіон не мав конкретної назви і зазвичай називався «Желдором», однак у 1927 році його офіційно нарекли «Червоним залізничним стадіоном». Першої серйозної реконструкції арена зазнала у 1933–1934 роках, коли було добудовано трибуни на 10 000 місць.
Наприкінці 1935 року на з'їзді фізкультурників Південно-Західної залізниці було прийняте рішення про створення ДСТ «Локомотив», згідно з яким нові назви отримали і футбольна команда, і стадіон. У 1938 році на «Локомотиві» проводилися матчі найвищого дивізіону чемпіонату СРСР з футболу.
Після втрати командою професійного статусу у 1947 році арена приймала переважно змагання на першість Києва, а також слугувала базою для підготовки молодих футболістів у ДЮФК «Локомотив». На початку XXI століття стадіон перебував на грані зникнення, існувала ймовірність побудови на його місці елітного фітнес-центру, однак у 2011–2012 роках була завершена його реконструкція, під час якої стадіон отримав зручні пластикові сидіння на трибунах та новітнє штучне покриття газону моделі Limonta MAX S 60[7]. Окрім основного поля розміром 104×68 м за одними з воріт розміщений додатковий майданчик меншого розміру зі штучним покриттям. Навколо поля обладнано бігові доріжки.
23 січня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки знищено головний корпус, в якому знаходились роздягальні, спортивний зал та адмінкорпус футбольного клубу Локомотив.[8]
