Латні обладунки(лати) — виріб, обладунок з різних за формою і розміром металевих пластин, викуваних за формою частин тіла воїна і коня, для їх захисту. За іншим визначення — це складова частина обладунку, який складався з нагрудника, верхній край якого був забезпечений ребром, щоб зупиняти вістря меча або списа супротивника і з спинного прикриття[1] (тобто інша назва кіраси). Була поширена в Україні у часи ВКЛ, Речі Посполитої.
Повний латний обладунок використовувався з кінця XIV — початок XV століття по кінець XVI століття. До цього лицарі одягали перед боєм сталевий шолом і кольчугу, починаючи з XIII століття доповнювалося англ.coat of plates — ранньою бригантиною, що являла собою сюрко, посилене підкладкою з металевих пластин. У XIV столітті з'явилися класичні бригантини, які еволюціонували до кінця століття в латну кірасу (в XIII столітті кірасою називався нагрудник з вивареної шкіри). І в тому ж XIV столітті з'явився латний захист кінцівок, спочатку носився в поєднанні з бригантиною.
Винклер П. П. фон Энциклопедия оружия с древнейших времен до начала XIX века. — СПб.: Ленинградское изд-во, 2009. — 432 с.: ил. — ISBN 978-5-9942-0420-7.
Ефимов С. В., Рымша С. С. Оружие Западной Европы XV—XVII вв. — Том 1. Доспехи, клинковое оружие, оружие на древках. — СПб.: Атлант, 2009. — 400 с.: ил. — Серия «Оружейная академия». — ISBN 978-5-98655-022-0.
Келли Фрэнсис, Швабе Рэндольф. История костюма и доспехов. От крестоносцев до придворных щеголей / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2007. — 304 с.: ил. — ISBN 978-5-9524-2869-0.
Функен Л., Функен Ф. Средние века. Эпоха ренессанса: Пехота — Кавалерия — Артиллерия / Пер. с франц. М. Б. Ивановой. — М.: ООО «АСТ»; Астрель, 2004. — 146 с.: ил. — Серия «Энциклопедия вооружения и военного костюма». — ISBN 5-17-014796-1.