Кінці́вка (лат.membra) — частина тіла тварин, що слугує, як правило, органом пересування. У білатеральних тварин різних груп мають різне походження і будову.
Кінцівки у безхребетних тварин
Прості кінцівки безхребетних — параподіїбагатощетинкових черв'яків. Кінцівки членистоногих сполучені з тулубомсуглобами і утворюють рухомі багаточленні важелі, керовані власною мускулатурою; первинно були на кожному сегменті тіла, надалі частиною зникли, частиною перетворилися на органи з іншою функцією — щелепи, ногощелепи, дотикові придатки, копулятивні органи тощо.
Придатки тіла інших безхребетних тварин, навіть виконуючі рухову функцію (щупальцяголовоногих молюсків, амбулакральні ніжки і промені голкошкірих), не називаються кінцівками.
Кінцівки у хордових
У хордових тварин кінцівки можуть бути непарними і парними. Непарні є у ланцетника, безщелепних і риб; у останніх вперше з'являються парні плавці. Кінцівки кистеперих дали початок типовим п'ятипалим переднім і заднім кінцівкам наземних хребетних тварин, які утворюють складні важелі, пристосовані для ходіння, — ноги. В ході еволюції хребетних парні кінцівки піддалися значним перетворенням: у форм, що літають, передні кінцівки перетворилися на крила (птерозаври, птахи, кажани), у тих, що повернулися до життя у воді — в ласти.
Часто кінцівки набувають додаткові функції: у кротів передні кінцівки стали органами риття, у мавп — хапання, у людини — органами універсального призначення — руками. У тварин, що застосовують при русі по суші хвилеподібні вигинання тулуба, тазовий і плечовий пояси, кінцівки редукуються, а потім зникають (безногі земноводні, деякі ящірки, змії).
Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
