Кібермобінг

Кібермо́бінг (кібербулінг, англ. CyberMobbing, інколи Інтернет-мобінг (англ. Internet-mobbing)) — поняття групового кібербулінгу (англ. Cyberbullying), під яким розуміються умисні образи, погрози, дифамації і повідомлення іншим даних, що компрометують особу у колективі, за допомогою сучасних засобів мобільної комунікації, як правило, протягом тривалого періоду часу.

Термін кібермобінг, розповсюджений в німецькомовному середовищі.^[1]

Кібермобінг здійснюється в кіберпросторі через інформаційно-комунікаційні канали і засоби. У тому числі в Інтернеті: за допомогою електронної пошти, програм для миттєвого обміну повідомленнями (Instant Messenger, наприклад, ICQ) в соціальних мережах, а також через розміщення на відеопорталах (YouTube, Vimeo та інших) непристойних відеоматеріалів, або за допомогою мобільного телефону (наприклад, за допомогою SMS-повідомлень або «докучливих» дзвінків).

Особи, які вчиняють дані хуліганські дії, яких часто називають «Моберер», діють анонімно, так що жертва не знає, від кого походять агресивні дії.

Основні відмінності кібермобінгу від традиційного мобінгу

Зазвичай під моббінгом розуміють груповий психологічний терор у вигляді непрямого або прямого цькування співробітника в колективі, як правило, з метою його звільнення.

У широкому сенсі мобінг (іноді моббінг) являє собою систематичне, повторюване протягом тривалого часу цькування, образа, приниження гідності іншої людини, наприклад, у школі, на робочому місці, у в'язниці, і через Інтернет (кібермоббінг), і так далі. Типові дії, здійснювані при мобінгу (цькуванні) — це поширення завідомо неправдивої інформації (чуток і пліток) про людину, глузування і провокації, прямі образи і залякування, соціальна ізоляція (бойкот і демонстративне ігнорування), нападки ущемляють честь і гідність людини, заподіяння матеріального чи фізичної шкоди.

До форм психологічного тиску притаманного традиційному мобінгу додаються можливості всесвітньої павутини, завдяки чому кібермоббінг набуває наступні функції:

• Цілодобове втручання в особисте життя. Кібермоббінг не має тимчасового або географічного обмеження. Нападки не закінчується після школи або робочого дня. Кіберхуліган (моббер) цілодобово має прямий доступ через технічні засоби до жертви: мобільний телефон або профіль у соціальних мережах і електронна пошта. Завдяки постійним номерах і облікових записів жертва не захищена від мобінг-атак і вдома.
• З іншого боку, не дуже наполегливого і здатного хулігана можна занести в чорні списки і позначати його повідомлення як спам.

• Необмеженість аудиторії, швидкість поширення інформації. Нотатки або зображення, що пересилаються електронними технічними засобами, дуже важко контролювати, як тільки вони опинилися онлайн. Наприклад, відео легко копіюються з одного інтернет-порталу на інший. Тому розмір аудиторії і поле поширення кібермоббінга набагато ширше «звичайного» моббінга. Той контент, про який вже давно забули, може знову потрапити на очі громадськості, і жертві буде важко його нейтралізувати.

• Анонімність Кібермоббера. Кіберзлочинець не вказує себе своїй жертві, може діяти анонімно, що забезпечує йому — нехай і гадану — безпека і нерідко збільшує термін його негативної «кібер-активності». Незнання жертви, ким є той, «інший», хто її третирує, може залякати її і позбавити спокою^[2].

Жертви кібермобінга

Діти, які стали жертвами кібермоббінга в Інтернеті, як правило, вже раніше були метою моббінга в реальному житті. У більшості випадків, основний удар кібермоббера припадає на зовнішній вигляд, на «аватар» підлітка або дорослого (наприклад, занадто худий або занадто товстий і так далі).

Основна кількість жертв і мобберів припадає на вік між 11-16 роками — пубертатний період, що характеризується високою чутливістю до будь-яких образ, чуток і соціальних невдач.

Незалежно від того, чи вміють підлітки поводитися з конфліктами, виходити з конфліктної ситуації, активно оборонятися, чи мають широке коло друзів, які можуть їх підтримати. Насправді ми спостерігаємо, що найбільш соціально адаптовані і пристосовані учні, які уникають конфліктів, дуже легко можуть стати жертвою кібермоббінга. Терапія при складних порушеннях може тривати близько 3-х місяців. Основна мета терапії — заново допомогти створити позитивне соціальне оточення, в якому діти себе будуть почувати повноцінно, звільнити їх від ланцюгів соціальної ізоляції. Тривала дія на дитину кібер-терору призводить до сильного порушення її самооцінки і почуття власної гідності. … Жахливий вплив такого нового феномена, як кібермоббінг, викликав різні громадські і державні ініціативи для підтримки розвитку у дітей медіакомпетенцій та запуску превентивних проєктів, спрямованих проти кібермоббінга. Так в 2009 році в Євросоюзі була запущена «Safer Internet Programme» [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.],) в якій беруть участь 26 країн ЄС.

— Йоахім Вальтер (Joachim Walter) дитячий психіатр Гамбург ^[3]

Найчастіше жертви не можуть отримати адекватну допомогу від батьків або вчителів, так як останні досі не володіють досвідом і розумінням даної проблематики.

Кібермобери

У здійсненні кібер-терору бере участь приблизно однакова кількість хлопчиків і дівчаток. Дослідження 2008 року показало, що з опитаних людей 16 % самі коли-небудь займалися кібермобінгом в Інтернеті, а 40 % з них сприймали це як жарт, витівку.

Причини кібермоббінга

• Страх: щоб не стати жертвою моббінга, люди частіше примикають до активної, імовірно сильної групи колективу.
• Завоювання визнання: потреба «виділитися», бути на виду, завоювати вплив і престиж в групі.
• Міжкультурні конфлікти: національні відмінності в культурі, традиціях, мові, нетипова зовнішність.
• Нудьга: наприклад, від нудьги негативно прокоментувати чиюсь фотографію.
• Демонстрація сили: потреба показати свою перевагу.
• Комплекс неповноцінності: можливість «ухилятися» від комплексу або проєктувати його на іншого. Велика ймовірність стати причиною насмішок через почуття своєї слабкості.
• Особистісна криза: розрив любовних відносин, дружби, почуття ненависті і заздрості, невдачі, провали, зроблені помилки.

Кібермобінг в навчальному закладі

Вчителям не завжди просто вдається вчасно виявити випадки кібермобінга в школі на етапі їх виникнення. Як правило, вчителі дізнаються про випадок кібермобінга досить пізно, на етапі ескалації конфлікту. Попереджувальні заходи по пізнанню кібер-терору в школі можуть сприяти пом'якшенню конфлікту і перешкоджають його поширенню.

Можливі ознаки кібермобінга в школі:

• Анонімність «поштової скриньки». Учні за допомогою своєї поштової скриньки отримують можливість здійснювати кібермобінг анонімно. Необхідно враховувати той факт, що ці анонімні поштові скриньки можуть бути використані для цькування інших учнів.
• Погіршення психологічного клімату в класі. Якщо стосунки між учнями в класі все частіше набувають недружнього характеру, збільшується частота конфліктів, то це сприяє розвитку кібермобінга.
• Розрив дружніх зв'язків між учнями. Особливо відчутно переживається розрив дружби між дівчатками, коли колишня подруга стає об'єктом кібер-терору улюбленої подруги, так як вони знають один про одного багато особистої інформації і намагаються її використовувати один проти одного.
• Шкільні заходи. Під час різних шкільних заходів: екскурсійних поїздок, свят, конкурсів, спортивних змагань стає видно, наскільки згуртований класний колектив, стає відчутною «лінія надлому» міжособистісних стосунків усередині класу.

Симптоми, які проявляються у жертв кібермобінга

• Погіршення показників здоров'я. Сюди можуть відноситися такі симптоми, як головний біль, біль у животі, проблеми зі сном, пригнічений настрій^[4].
• Зміна поведінки. Сигналом для тривоги може послужити несподівана замкнутість і закритість учня, зниження успішності в школі, відстороненість від реального світу, часте перебування у світі фантазій і в світі онлайн-ігор.
• Пропажа особистих речей учня. Несподіване зникнення улюблених речей учня і грошей, яке легко можуть помітити батьки.
• Недооцінка серйозності і применшення значення кібер-терору. Жертви кібермобінга на першому етапі спілкування з дорослими найчастіше приховують випадки кібер-цькування, які здійснюють з ними інші учні або применшують їх значенні в очах дорослих. Якщо є серйозні підозри на наявність кібер-терору, необхідно провести повторну бесіду з учнем і посилити спостереження за ним.

Захист від кібермоббінга

Як тільки хтось стає жертвою кібермоббінга, так відразу до нього приходить відчуття повної безпорадності. Словесні аргументи або прохання дати спокій не мають шансів у боротьбі з анонімною кібермоббінг групою. Низька самооцінка жертви загострює ситуацію відчаю і безпорадності. Залишившись «наодинці» з кібермобберами, важко очікувати допомоги або підтримки зі сторони. Якщо негативне відео потрапило в мережу, то за короткий період часу воно набере велику кількість переглядів. Наслідком може стати негайна соціальна стигматизація жертви.

Батьки повинні детально розпитати дитину про те, що трапилося в прецеденті моббінга та інформувати про нього школу. Дорослі можуть також допомагати дітям і підліткам у протистоянні кібертеррору: наприклад, можуть повідомити поліції, виступити медіатором у вирішенні конфлікту.

Удосконалення знань і розуміння в області медіакомптенцій батьків, педагогів і вихователів — найкраща профілактика в боротьбі з кібермоббінгом.

Реакція на кібермоббінг

Швидкі та превентивні дії проти моббінга пом'якшують, а за сприятливих обставин запобігають ескалації конфлікту.

Більшість жертв не наважуються звернутися за допомогою і розповісти про цькування, бо бояться опинитися повністю ізольованими від соціального оточення.

Перша допомога, допомога самому собі при кібермоббінгу

Всюди в цифровому світі, як і в реальній дійсності, поширюється принцип загальної відповідальності: всі люди відповідальні за те, що вони дивляться, що вони роблять, що вони публікують в Інтернеті.

Міжнародний досвід боротьби з кібермоббінгом

Східна Азія

Південна Корея

У 2007 році розробила законопроєкт, спрямований на боротьбу проти моббінга в Інтернеті.^[5]

Європа

Франція

У травні 2011 року Міністр освіти Франції спільно з підтримкою Facebook постановила: мобери повинні бути ідентифіковані і за певних обставин звільнені від занять або виключені зі школи. Вчителі зобов'язані вести облік контенту блогів.^[6]

Німеччина

У Німеччині кібермоббінг не має власної об'єктивної сторони злочину, але тим не менш окремі його сторони карані. Кібермоббінг в Німеччині зараховується до делікту — приватному або цивільно-правовому проступку, який тягне за собою вище покарання для дорослих до 5 років. Підлітки, як правило, піддаються меншому покаранню — до 10 років арешту або примусовим виправних робіт. Існує закон про «захист прав молодого покоління», в яких існують параграфи, що регулюють використання медіа.

США

У США в 2009 році прецедент Кібербулінгу (кібермоббінга в англійському написанні), навіть зі смертельним результатом не потрапив під існуюче законодавство. Федеральний суддя США зняв звинувачення з п'ятдесятирічної матері, бо вона була зареєстрована не під своїм іменем. На думку судді, вона не змогла розібратися в численних пунктах умови договору приєднання, прочитала його неуважно і підписала.

Разом зі своєю тринадцятирічною дочкою вона під фальшивим профілем здійснювала третирування знайомої дочки в соціальній мережі MySpace, що призвело до суїциду останньої.^[7]

У штаті Міссурі в 2008 році був введений закон проти кібермоббінга, який був викликаний самогубством тінейджера, що мали широкий суспільний резонанс.^[8]

У штаті Нью-Джерсі в результаті суїциду однієї студентки були прийняті суворі закони проти моббінга в школі і у вищих навчальних закладах. Навесні 2011 року в Білому домі у Вашингтоні відбувся антимоббінг-саміт. На зустрічі представники Facebook пояснили, що в майбутньому планують створити відділ медіації у конфліктах.

Росія

У Росії відсутня законодавча база визначення мобберів і жертв кібермоббінга. Але громадянська ініціатива та соціальні служби розуміючи проблему моббінга у навчальних закладах вже почали роботу з консультування та відкрили телефон гарячої лінії при Комітеті з соціальної політики міста Санкт-Петербург уряду Санкт-Петербургу РФ — [phone] — цілодобово^[9]

Також існує група в соціальній мережі Вконтакте.ру «Анти-КіберМоббінг» (Anticybermobbing), у якій можна отримати консультацію в реальному часі.    У Москві існує безкоштовна служба телефонного та онлайн консультування для дітей і дорослих з проблем безпечного використання інтернету «Діти онлайн» — 8-800-25-000-15 з 9 до 18 МСК по робочих днях. На Лінії допомоги професійну психологічну та інформаційну підтримку надають психологи факультету психології МДУ імені М. В. Ломоносова та Фонду Розвитку Інтернет.^[10]

Використання сучасних комунікаційних технологій для Кібермоббінга

Технології	Позитивне використання	Можливі зловживання
Мобільні телефони	1. Можливість відправки повідомлень формату SMS та MMS 2. Зйомка і публікація в мережі Інтернет фото- і відеоматеріалів 3. Використання доступних додатків мобільного телефону (ігри, прослуховування музики, нотатки) 4. Доступ до мережі Інтернет, використання пошукових серверів і відправка електронних листів 5. Можливість використання дитиною мобільного телефону в разі надзвичайної ситуації	1.Систематично здійснювати анонімні дзвінки і відправляти образливого або загрозливого роду повідомлення 2. Зйомка компрометуючих фото- і відеоматеріалів, публікація їх в мережі Інтернет (наприклад, Happy Slapping)
Instant Messenger (IM)	1. Спілкування з допомогою чату 2.Швидка і ефективна можливість залишатися на зв'язку	1. Розсилка повідомлень, фото- і відеоматеріалів образливого або непристойного характеру
Чат	1. Люди з усього світу можуть обговорювати спільні теми в групах. 2. Гарна можливість для знайомства з іншими людьми	1. Відправляти анонімні погрози і образи. 2. Створення груп, в яких навмисно ігнорують певні люди. 3. Вибудовування фальшивих дружніх і родинних відносин (щоб дізнатися особисте, інтимне інформацію). Можливі наслідки: поширення чуток, психологічний терор.
E-Mail	1.Електронні листи, картинки, відомості швидко і ефективно відправляти в будь-яку точку світу.	1. Розсилати злі і негативні повідомлення. 2. Розсилати непристойні матеріали (відео, картинки або комп'ютерні віруси). 3. Злом іншого аккаунта, для використання особистого E-Mail для розсилки різної інформації або для його видалення.
Вебкамера	1.Робити фото і знімати відео. 2.Бачити іншу людину на екрані і вести з ним діалог. 3.Проводити відеоконференції.	1.Непристойне відео знімати і розсилати. 2. Переконувати і примушувати молодих людей до непристойним діям. 3. Опублікувати в Інтернеті особисті фото та відеоматеріали після розставання, щоб зганьбити екс-друга / екс-подругу.
Соціальні мережі	1.Вступати в контакти з друзями, знайомиться з новими людьми, призначати зустрічі. 2. Можливість креативно проявляти себе в Інтернеті, наприклад, публікувати свої музичні твори. 3.Створювати свій особистий профіль і свою домашню сторінку, редагувати її зміст.	1. Написати образливі коментарі до фотографій, до відео, на стіні користувача, у спільнотах. 2. Поширювати непристойне відео та фото. 3. Злом чужого аккаунта, редагування його з метою очорнити іншої людини (наприклад, розсилка повідомлень з цього аккаунта, доповнення брехливої інформації). 4. Навмисне створення групи, для вираження ненависті і цькування певної людини. 5. Створення фальшивого профілю для третирування іншої людини.
Відео-портали	1.Скачувати цікаве і розважальне відео, завантажувати своє відео.	1.Непристойне, компрометує, ганебне іншої людини відео публікувати в Інтернеті. 2. Особисті фотографії (в основному еротичного змісту) після розриву відносин публікувати в Інтернеті з метою досадити колишньому партнеру / партнерці.
Система управління навчанням	1. Допомога для самостійного навчання. 2. Надання навчальних матеріалів, домашніх завдань, рефератів.	1.Писати неприємні новини.
Ігрові портали, віртуальні світи (наприклад World of Warcraft)	1.Під час онлайн-ігор спілкуватися з геймерами усього світу (письмово і усно) 2. Віртуальні світи дозволяють користувачам створювати свої аватари, які репрезентують їх авторів іншим користувачам у віртуальному світі.	1.Досвідчені гравці свідомо вибирають собі слабких суперників і вбивають їх персонажів. 2. Навмисне вилучення гравця з групи або ігрових подій.

Кібермоббінг в кіно

• Кібер-терор (2011)
• Як я дружив у соціальній мережі (2011)
• Мовчання до труни (2012)
• Кібер-терор (2015)
• Прибрати з друзів (+2015)

Примітки

1. 2019
2. non-profit organisation «Childnet International». Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
3. Manuela Lundgren: Virtuelle Belästigung mit realen Folgen - Immer mehr Jugendliche klagen über Mobbing im Internet. In: dradio.de, Deutschlandfunk, Hintergrund, 31. Oktober 2010,
4. Das Internet sicher nutzen. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
5. Südkorea: Gesetze gegen Cyber-Mobbing^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
6. Wer mobbt, fliegt raus. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 31 січня 2016.
7. Weltweit erstes Gesetz gegen Cybermobbing. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
8. Straffreiheit für Cyber-Bullying. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
9. [http : //homekid.ru/komitet/index.html комітету з соціальної політики Санкт-Петербурга]
10. КОМИТЕТ ПО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКЕ САНКТ-ПЕТЕРБУРГА. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 31 січня 2016.

Посилання

• Що таке булінг? [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Кібер-буллінг: небезпечне віртуальне «бикованіе» [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Кібермоббінг: цькування в Мережі набирає обертів
• Кібермоббінг — що це таке?
• Булінг і мобінг — варіанти психотерору [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Childnet International, a non-profit organisation [Архівовано 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Safer Internet Programme [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Das Internet sicher nutzen [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Die EU-Initiative für mehr Sicherheit im Netz [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]