Довжина птаха становить 11,5 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, у деяких підвидів коричнювата. Горло біле (у підвидів S. f. frontalis і S. f. laevigaster смугасте). У представників підвиду S. f. frontalis бічні сторони голови сірі, у представників підвиду S. f. laevigaster чорні, у інших підвидів коричнюваті. Над і під очима білі смуги. Живіт білий, у підвида S. f. laevigaster жовтуватий. Дзьоб тонкий і чорний. Самиці зазвичай темнішого відтінку. Область між очима і дзьобом, обмежена двома білими смугами, в них блідо-сіра. тоді як в самців вона чорна, що дозволяє легко визначити стать птаха.[3]
Поширення та екологія
Білочереві кущовики є ендемікамиАвстралії. Вони здебільшого мешкаєть на південному і західному узбережжі. Живуть в лісі і чагарниках, в густому підліску. Це осілий вид птахів по всьому ареалу.
Білочеревий кущовик харчується безхребетними. Він шукає їх серед густого підліску.
Розмноження
Сезон розмноження триває з червня по грудень. Гнізло куполоподібної форми, розміщується на землі. В кладці 2-3 яйця розміром 20×15 мм.[6] Виду притаманне групове піклуваня про пташенят: крім пари самця і самиці, у піклувані допомагають інші кущовики, зазвичай минулорічне потомство пари.[7]
↑Norman, Janette A.; Christidis, Les; Schodde, Richard (2018). Ecological and evolutionary diversification in the Australo-Papuan scrubwrens (Sericornis) and mouse-warblers (Crateroscelis), with a revision of the subfamily Sericornithinae (Aves: Passeriformes: Acanthizidae). Organisms Diversity & Evolution. 18 (2): 241—59. doi:10.1007/s13127-018-0364-8.
↑Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 295—96. ISBN0-646-42798-9.
