PROFILBARU.COM

Володимир Кушнір
Володимир Кушнір
Народився	1881; с. Янчин, Галичина, Австро-Угорщина (тепер с. Іванівка Перемишлянського р-ну Львівської обл.)
Помер	25 жовтня 1933; Прага, Чехословаччина
Громадянство	Австро-Угорщина; Чехословаччина
Діяльність	публіцист
Сфера роботи	публіцистика і видавнича справа

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушнір.

Володи́мир Кушні́р (1881, с. Янчин, Галичина, Австро-Угорщина — 25 жовтня 1933, Прага, Чехословаччина) — український публіцист, видавець. Псевдоніми і криптоніми: К-р В., В. Ріншук, V, W. К.

З біографії

Закінчив Львівський університет, став журналістом, захистив дисертацію. На початку ХХ ст. переїхав до Відня.

Працював у редакції газети «Діло» (1912), часописах «Буковина» і «Народний голос» (1913—1914). Редагував віденський часопис «Ukrainische Rundschau».

В роки Першої світової війни підготовляв матеріали з української справи, в грудні 1915 р. увійшов до складу керівництва Спілки «Вільна Україна» (Freie Ukraine) в Берліні.

Брав участь у редагуванні часописів «Воля» (Відень, 1919), «На переломі» (Берлін, 1920). На початку 1920-х рр. очолював Спілку українських журналістів і письменників у Відні.

1923 року оселився у Празі, викладав німецьку мову в Українському високому педагогічному інституті.

Разом із провідними українськими інтелектуалами, серед яких були Олександр Колесса, Олександр Олесь, Станіслав Дністрянський, Степан Рудницький, Дмитро Дорошенко, Степан Смаль-Стоцький, Іван Огієнко, Олександр Шульгін, стояв у витоків Українського вільного університету, який у 1921 році переїхав до Праги із Відня^[2].

Твори

Die Sonderstellung Galiziens // Ukrainische Rundschau. Nr. 3 (1906). S. 87-91.
Die Universitätsfrage in Lemberg // Ukrainische Rundschau. Nr. 4 (1906). S. 123—130.
Die Denunziaten // Ukrainische Rundschau. Nr. 5 (1907). S. 167—170.
Die Landtagswahlreform in Galizien // Ukrainische Rundschau. Nr. 9-10 (1907). S. 276—287.
Von den ruthenischen Russophilen // ibid. S. 276—287; ibid. Nr. 11-12 (1907). S. 326—338.
Die Enteigungsgesetze // Ukrainische Rundschau. Nr. 11-12 (1907). S. 338—345.
Der Neopanslavismus. Wien-Leipzig: E.W. Stern, 1908.
Der Statthaltermord // Ukrainische Rundschau. Nr. 4 (1908). S. 162—168.
Abgeordneter Markow und die Petersburger Akademie der Wissenschaften über die ukrainische Frage // ibid. S. 189—196.
Die nationalen Verhältnisse in Lemberg und anderen ostgalizischen Städten // Ukrainische Rundschau. Nr. 11 (1908). S. 471—479.
Das Jubiläum des Aufklärungsveriens 'Prosvita' in Lemberg // Ukrainische Rundschau. Nr. 12 (1908). S. 523—527.
Taras Schewtschenko als Träger der ukrainisch-politischen Tendenzen seiner Zeit // Ukrainische Rundschau. Nr. 3-4 (1914). S. 158—165.
Die Ukraine und ihre Bedeutung im gegenwärtigen Krieg mit Russland. Wien: Ukrainische Rundschau, 1914.
Ukrainer und der Krieg // Ukrainisches Korrespondenzblatt. Nr. 7 (29.10.1914).
Taras Schewtschenko, der grösste Dichter der Ukraine. Wien: Ukrainische Rundschau, 1914.
Galizien und der ukrainische Anteil an der Völkerbefreiung. Wien: Znanie, 1915.
Der ukrainische Bauer als politischer Faktor // Die Ukraine. Heft 2 (1920). S. 27—31.
Підручник німецької мови. Прага: Сіяч, 1925.
Polish atrocities in the West Ukraine: an appeal to the league for the rights of man and citizen. Vienna: Gerald, 1931.
Кушнір В. Листи до М.Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В.Мазного. — Ніжин, 2002. — Т. ІІІ: Карманський-Мочульський. — С. 143—146.

Примітки

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ УІНП. 1921 – заснування Українського Вільного Університету. УІНП (укр.). Процитовано 14 травня 2023.

Література

Помер Володимир Кушнір. // Діло, 26.10.1938 [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Погребенник Ф. П. Кушнір Володимир // Українська література енциклопедія: У 5 т. — К., 1995.- Т. 3. — С. 117.
Кушнір Володимир // Українські письменники діаспори. Матеріали до біобібліографічного словника/ Авт.-упор.: О.Білик, Г.Гамалій, Ф.Погребенник. — К., 2006. — Част. 1. — С. 132—133.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Прасолової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.