Кубок світу з біатлону 2010–11, естафета, чоловіки

Кубок світу

2010–11

Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета

Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Мас-старт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Естерсунд | Гохфільцен | Поклюка | Обергоф | Рупольдінг Антерсельва | Преск-Айл | Форт-Кент | Осло

Чемпіонат світу

Змагання чоловічих естафет у рамках Кубка світу з біатлону 2010-11 розпочалися 12 грудня 2010 в Гохфільцені, Австрія, і завершаться 11 березня 2011 в Ханти-Мансійську, Росія, естафетною гонкою чемпіонату світу. Переможець попереднього сезону — збірна Норвегії.

Формат

В естафеті від кожної команди змагаються чотири біатлоністи, кожен з яких пробігає три кола загальною довжиною 7,5 км, виконуючи дві стрільби з положення лежачи й стоячи. На кожній стрільбі біатлоніст повинен влучити в п'ять мішеней. Для цього він має 8 патронів, але спочатку в магазині тільки п'ять, додаткові патрони спортсмен повинен заряджати по одному. За кожну нерозбиту мішень біатлоніст повинен пробігти штрафне коло завдовжки 150 м. Гонка проводиться із загальним стартом. Першу стрільбу першого етапу біатлоністи повинні виконувати на установках, визначених їхнім стартовим номером. Надалі біатлоністи виконують стрільбу з установки, яка відповідає поточному місцю в гонці.

Призери сезону 2009–10

Медаль	Країна	Очки[1]
Золото:	Норвегія	228
Срібло:	Австрія	210
Бронза:	Росія	205

Переможці етапів

Гонка:	Золото:	Час	Срібло:	Час	Бронза:	Час
Гохфільцен Протокол [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]	Норвегія Александер Ус Уле-Ейнар Б'єрндален Еміль Хегле Свендсен Тар'єй Бо	1:29:38.2 (1+3) (0+1) (0+0) (0+0) (0+0) (0+1) (0+2) (0+0)	Австрія Даніель Мезотіч Тобіас Ебергард Крістоф Зуманн Домінік Ландертінгер	1:30:31.3 (0+1) (0+1) (0+0) (0+1) (0+0) (0+0) (0+0) (0+1)	Франція Венсан Же Жан-Гійом Беатрікс Лоїс Абер Мартен Фуркад	1:33:07.0 (0+0) (0+1) (0+1) (0+0) (0+1) (1+3) (1+3) (0+0)
Обергоф Протокол [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.]	Німеччина Крістоф Штефан Александер Вольф Арнд Пайффер Міхаель Грайс	1:23:53.0 (1+3) (0+0) (1+3) (0+0) (0+2) (0+2) (0+3) (0+3)	Чехія Зденек Вітек Ярослав Соукуп Ондрей Моравець Міхал Шлезінгр	1:26:15.8 (0+1) (0+0) (0+2) (1+3) (1+3) (0+0) (0+2) (1+3)	Норвегія Александер Ус Ларс Бергер Руне Братсвеен Уле-Ейнар Б'єрндален	1:26:17.0 (0+2) (2+3) (0+1) (4+3) (0+1) (0+2) (0+0) (0+2)
Антерсельва Протокол [Архівовано 22 січня 2011 у Wayback Machine.]	Німеччина Крістоф Штефан Даніель Бем Арнд Пайффер Міхаель Грайс	1:10:17.2 (0+1) (0+0) (0+0) (0+2) (0+2) (0+0) (0+0) (0+2)	Італія Крістіан Де Лоренці Рене Лоран Вільєрмоз Лукас Гофер Маркус Віндіш	1:10:35.8 (0+2) (0+1) (0+0) (0+1) (0+0) (0+3) (0+0) (0+2)	Норвегія Еміль Хегле Свендсен Уле-Ейнар Б'єрндален Александер Ус Тар'єй Бо	1:10:45.4 (0+1) (0+1) (0+0) (0+0) (0+0) (0+2) (0+1) (0+3)
Чемпіонат світу 2011	Норвегія Уле-Ейнар Б'єрндален Александер Ус Еміль Хегле Свендсен Тар'єй Бо	1:16:13.5 (0+0) (0+0) (0+0) (1+3) (0+1) (0+2) (0+1) (1+3)	Росія Антон Шипулін Євген Устюгов Максим Максимов Іван Черезов	1:16:26.9 (0+1) (0+1) (0+0) (0+2) (0+1) (0+0) (0+3) (0+0)	Україна Олександр Біланенко Андрій Дериземля Сергій Семенов Сергій Седнєв	1:16:41.5 (0+1) (0+2) (0+1) (0+2) (0+0) (0+1) (0+2) (0+1)

Таблиця

#	Команда	ГОХ	ОБЕ	АНТ	ЧС	Загалом[2]
1	Норвегія	60	48	48	60	216
2	Німеччина	43	60	60	36	199
3	Україна	38	43	34	48	163
4	Італія	31	36	54	40	161
5	Австрія	54	28	40	32	154
6	Росія	28	27	43	54	152
7	Франція	48	38	36	29	151
8	Швеція	40	29	38	43	150
9	Словенія	34	40	29	34	137
10	Чехія	36	54	—	31	121
11	Білорусь	26	34	30	28	118
12	Швейцарія	32	31	31	24	118
13	США	21	25	32	38	116
14	Японія	20	32	26	21	99
15	Болгарія	30	20	24	25	99
16	Фінляндія	27	19	28	22	96
17	Польща	29	24	22	20	95
18	Естонія	19	26	23	26	94
19	Словаччина	23	22	25	23	93
20	Казахстан	22	23	27	19	91
21	Канада	25	30	—	30	85
22	Велика Британія	17	18	21	18	74
23	КНР	18	21	20	—	59
24	Латвія	24	—	—	27	51
25	Південна Корея	16	—	—	17	33
26	Сербія	15	—	—	15	30
27	Литва	—	—	—	16	16

Виноски і посилання

1. 2009/10 Final Standings (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2010. Процитовано 8 січня 2011.
2. Standings Relay men (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2010. Процитовано 8 січня 2011.