У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кох .
Богдан Анатолійович Кох ( 26 квітня 1925 (19250426 ) , с. Остроленка Підляського воєводства, Польща — 2 грудня 1996 , Львів ) — український актор, заслужений артист УРСР (1991 ).[1]
Життєпис
1929 — навчався в українській гімназії у Луцьку .
Під час німецької окупації працював у Волинському музично-драматичному театрі , був вивезений на примусові роботи до Німеччини.
За втечу був ув'язнений у Янівському концтаборі , з якого також втік. Певний час працював в театрі Володимира Блавацького , потім — в Українському театрі Перемишля [2] Згодом довелося виїхати до Львова через політичні обставини.[3] , де головним режисером був його хрещений батько Микола Орел-Степняк .
Внаслідок операції «Вісла» разом з театром переїхав з Перемишля до Львова, де працював у Львівському Театрі юного глядача .
У 1946—1953 роках перебував у сибірських таборах.
З 1954 року працював у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької .
1961 — закінчив Київську консерваторію .
Автор спогадів «Сенс життя» (Львів, 2003).
Похований на 13 полі Личаківського цвинтаря.
Родина
Батько — Анатолій Олександрович Кох (1887—1964) — землемір, есперантист , делегат Універсальної Есперанто -Асоціації в Луцьку польських часів; родом з Полтавщини; був репресований; похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[4]
Син — художник Юрій Кох (нар. 1958).[5]
Ролі в театрі
Авгій («Сьомий подвиг Геракла» М. Рощина)
Гурін («Кафедра» В. Врублевської)
Євгеніум («Танго» С. Мрожека)
Іван-батько, Чаплинський, Терешко («Безталанна», «Гріх і покаяння», «Суєта» І. Карпенка-Карого)
Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького)
Маляр («Дикий Ангел» О. Коломійця)
Ротмістр («Дами і гусари» А. Фредро)
Шприк («Маскарад» М. Лермонтова)
Ролі в кіно
Примітки
Джерела