PROFILBARU.COM

Коршунов Олександр Вікторович
Коршунов Олександр Вікторович
Народився	11 лютого 1954 (70 років); Москва, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	актор, театральний режисер, педагог, педагог
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1975)
Знання мов	російська
Заклад	Московський драматичний театр «Сфера»,; Малий театр
Роки активності	1975 — тепер. час
Батько	Віктор Коршунов
Мати	Ekaterina Ilinitsjna Elanskajad
Діти	Коршунова Клавдія Олександрівна
Нагороди	; ;
IMDb	ID 0466697
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коршунов.

Олександр Вікторович Коршунов (нар.. 11 лютого 1954, Москва, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер, педагог, професор Вищого театрального училища ім. М. С. Щепкіна (2002), головний режисер Московського драматичного театру «Сфера» з 2014 року^[1] ; народний артист РФ (1999)^[2].

Біографія

Народився 11 лютого 1954 року в Москві в родині народного артиста СРСР Віктора Коршунова (1929—2015) і акторки і режисерки Катерини Єланської (1929—2013), художньої керівниці театру «Сфера».

У 1975 році закінчив Школу-студію МХАТ імені В. І. Немировича-Данченка, курс Віктора Карловича Монюкова. В цьому ж році був прийнятий до трупи Московського нового драматичного театру^[3].

З 1981 року, з моменту заснування Московського драматичного театру «Сфера», служить в ньому як актор та режисер-постановник^[1].

Паралельно, з 1984 року (на запрошення Михайла Царьова) — актор і режисер Державного академічного Малого театру Росії в Москві^[1].

З 1996 року — викладач дисципліни «Майстерність актора» у Вищому театральному училищі імені М. С. Щепкіна, професор (з 2002 року^[1]) кафедри майстерності актора. Серед учнів Олександра Вікторовича Коршунова — актори Ігор Петренко, Ілля Ісаєв, Георгій Дронов, Клавдія Коршунова, Катерина Порубель, Сергій Потапов, Аліса Сапегіна, Антон Хабаров, Микола Іванов, Олександр Суворов та інші^[3]^[4].

З квітня 2014 року є головним режисером Московського драматичного театру «Сфера»^[1].

Дружина — Ольга Семенівна Коршунова (до шлюбу Леонова), театральна художниця-постановниця.

Діти: Степан Коршунов (нар.. 1978, режисер і актор) і Клавдія Коршунова (нар.. 8 червня 1984, акторка).

Творчість

Ролі в театрі

Московський Новий драматичний театр

Акторські роботи

«Минулого літа в Чулимську» Олександра Вампілова — Єремеєв
«Моя прекрасна леді» за п'єсою «Пігмаліон» Бернарда Шоу на музику Фредеріка Лоу — Фредді
«Шлях вашому житті» Вільяма Сарояна — Дадлі
«В гостях і вдома» Олександра Володіна — Костя
«Осінь слідчого» Г. Данаїлова — Андрєєв, слідчий

Московський драматичний театр «Сфера»

Акторські роботи

«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері — льотчик
«Театральний роман» Михайла Булгакова — Максудов
«Еврідіка» Жана Ануя — Орфей
«Доктор Живаго» Бориса Пастернака — Живаго
«Кабала Святош» Михайла Булгакова — Жан Батист Поклен де Мольєр
«Раскас» Василя Шукшина — Іван Петін

Режисерські роботи

2003 — «Ах, який гарний цей світ!..» Єжи Брошкевич
2005 — «Запрошення в замок» Жана Ануя
2006 — «Кандіда» Бернарда Шоу
2008 — «Прибуткове місце» Олександра Островського
2008 — «В чужому бенкеті похмілля» Олександра Островського
2010 — «Учень ліцею» Андрія Платонова
2011 — «Циліндр» Едуардо де Філіппо
2013 — «Вишневий сад» Антона Чехова
2013 — «Три товстуни» («Балаганчик дядечка Брізака») Юрія Олеші
2014 — «Звичайна історія» Івана Гончарова
2015 — «Старший син» Олександра Вампілова
2016 — «Кабала Святош» Михайла Булгакова
2018 — «Дачники» Максима Горького
2018 — «Дядечків сон» Федора Достоєвського

Державний академічний Малий театр Росії

Акторські роботи

1984 — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — гвардієць
1984 — «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера — ремісник
1984 — «Цар Федір Іоаннович» Олексія Толстого — царський придворної
1984 — «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського — Єгор Васильович Курчаєв, гусар
1984 — «Коник-Горбоконик» Петра Єршова — Гаврило
1984 — «Напередодні» Івана Тургенєва — Шубін
1985 — «Живий труп» Льва Толстого — Афремов
1986 — «Недоросль» Дениса Фонвізіна (режисер — Віталій Іванов) — Митрофан, син Простакова, «недоук»
1987 — «Сон про білих горах» Віктора Астаф'єва — Яким
1987 — «Холопи» Петра Гнєдича — Міроша
1987 — "Цар Федір Іоаннович " Олексія Толстого — гонець
1987 — "Людина, яка сміється " Віктора Гюго — Гуинплен
1988 — "Вишневий сад " Антона Чехова — Петро Сергійович Трофимов, студент
1990 — "Князь Срібний " Олексія Толстого — Малюта Скуратов, кат Івана IV Грозного
1990 — "Міщанин у дворянстві " Жана-Батіста Мольєра — Ковьель, слуга Клеонта
1990 — «дикунки» Олександра Островського та Миколи Соловйова — Віктор Васильович Вершинський
1991 — " Вбивство Гонзаго " Н. Йорданова — Гораціо
1992 — «Дядечків сон» Федора Достоєвського — Миршавців Павло Олександрович, наречений Зіни
1992 — «Гаряче серце» Олександра Островського — Гаврило, прикажчик (по лавці)
1993 — «Не було ні гроша, та раптом алтин» Олександра Островського — Єлеся, син міщанки Домни Евсігнівни Мигачової
1994 — «Вовки та вівці» Олександра Островського — Аполлон Вікторович Мурзавецький, прапорщик у відставці, племінник Мурзавецької, п'яниця і нікчемна людина
1995 — «Смерть Івана Грозного» Олексія Толстого — Борис Федорович Годунов
1996 — "Диваки " Максима Горького (режисер — Олександр Коршунов) — мастак
1996 — «Чайка» Антона Чехова — Костянтин Гаврилович Треплєв, син Аркадіної (Треплєву), молода людина
1998 — «Трудовий хліб» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Єгор Миколайович копра
1999 — «Король Густав Васа» Августа Стріндберга — Ерік
2001 — " Трудовий хліб " Олександра Островського — Іван Федулича Чепурін, крамар, господар будинку
2001 — "Безодня " Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Кирило Пилиповичу Кисельников, молода людина, 22-х років
2004 — «День на день не доводиться» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — безпідставний
2005 — «Весілля, весілля, весілля» Антона Чехова (режисер — Віталій Іванов) — Епамінонд Максимович Апломбов, наречений Дашеньки Жигалової
2005 — «Трудовий хліб» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Іоасаф Наумович Корпєлов, учитель, що промишляє дешевими приватними уроками
2006 — «Бідність не порок» Олександра Островського (режисер — Олександр Коршунов) — Любимо Карпич Торцов, брат Гордія Карпича, прокручуючи екран
2008 — «Діти сонця» Максима Горького (режисер — Адольф Шапіро) — Єгор, слюсар
2008 — «Ластівка» Олексія Толстого (режисер — Віталій Іванов) — Князь Бельський

Режисерські роботи

1996 — «Диваки» Максима Горького
1998 — «Трудовий хліб» Олександра Островського
2001 — «Безодня» Олександра Островського
2004 — «День на день не доводиться» Олександра Островського
2006 — «Бідність не порок» Олександра Островського

Фільмографія

1980 — Ключ — Гоги Галієв
1981 — Коли кити йдуть — # 1981 — Портрет дружини художника — Юра Рябов, молодий художник
1982 — Не можу сказати «прощавай» — Василь Михайлович, міліціонер
1984 — Подвійний обгін — Леонід Федорович Жигаєв, грабіжник-рецидивіст
1986 — Додатковий прибуває на другий шлях — електрик
1988 — Холопи — Міроша, син Веточкіних
1998 — Цар Іван Грозний — # 1998 — Чайка — Костянтин Гаврилович Трепльов
2003 — Повернення Мухтара — Станіслав Дмитрович Ільковський, експерт-криміналіст, майор міліції
2004 — Дрібнота — Смирнов, фельдшер
2005 — Парниковий ефект — доктор
2007 — Заповіт Леніна — Іван Петрович Бондаренко, начальник Оркоголінського табору
2008 — Дике поле — мужик з коровою
2008 — Спасите наши души — Іванов, уповноважений з Москви
2008 — Голубка — Генка, художник
2009 — Петя по дорозі в Царство небесне — Коновалов
2009 — Московський дворик — Микола Петрович Фомін, майор
2010 — Брестська фортеця — Петро Михайлович Гаврилов, майор, командир 44-го полку
2011 — Розкол — Іоанн Миронович Неронов, протопоп
2011 — Чорні вовки — Юрій Ілліч Гарозій, майор, співробітник карного розшуку
2011 — Інкасатори — Федір Семенович Зубров («Зубр»), старший групи інкасаторів
2011 — Ялта-45 — Мавлянов, слідчий НКДБ СРСР, майор
2012 — Красуня — Павло Гущин, майор міліції
2012 — Три товариші — Іванич
2012 — Чкалов — Михайло Михайлович Громов, радянський льотчик, генерал-полковник авіації
2012 — НС (Надзвичайна ситуація) — Олександр Вікторович Ліванов, начальник аварійно-рятувального загону
2013 — Дві зими і три літа — Ілля Нетьоса
2013 — Третя світова — Тимофій Семенович Жилін, голова колгоспу
2014 — Тальянки — Олександр Прохоров, голова колгоспу
2014 — Дурень — Нікітін, батько Діми
2015 — Територія — Сидорчук
2017 — Доярка і лопух
2017 — Час перших — лікар
2018 — Рубіж — Микола Шуров
2020 — Зелений фургон. Зовсім інша історія — полковник Чернишенко начальник карного розшуку
2020 — Собор — священик Микола

Визнання

Державні нагороди

1991 — Заслужений артист РРФСР — за заслуги в галузі радянського театрального мистецтва .
1993 — лауреат Премії міста Москви в області літератури і мистецтва [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] 1993 року — за роль Гаврила в спектаклі «Гаряче серце» за п'єсою Олександра Островського в Державному академічному Малому театрі Росії^[5].
1999 — Народний артист Російської Федерації — за великі заслуги в галузі мистецтва^[2].
2004 — Орден Дружби — за багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва.
2012 — Медаль «За заслуги в увічнення пам'яті загиблих захисників Вітчизни» Міністерства оборони Російської Федерації — за роль майора Петра Гаврилова у фільмі «Брестська фортеця» 2010 року (у числі всіх учасників творчої групи творців фільму)^[1]^[6]^[7].

Громадські нагороди

2000 — номінація на російську національну театральну премію " Золота маска " сезону 1998—1999 років у категорії «Драма» в номінації «Краща вистава» — за режисерську роботу над спектаклем " Трудовий хліб " за п'єсою Олександра Островського в Державному академічному Малому театрі Росії^[8] .
2009 — приз імені Олександра Абдулова «За найкращу чоловічу роль у вітчизняному дебютному фільмі» на VII Міжнародному фестивалі кінематографічних дебютів «Дух вогню» [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] — за виконання ролі Генки в фільмі " Голубка " (2008) режисера Сергія Ольденбурга-Свинцова^[9] .