PROFILBARU.COM

Королівська ґалісійська академія
	Основні дані
Засновано	30 вересня 1906
Країна	Іспанія
Тип	організація; академія; мовний регуляторd і національна академія наукd
Вебсторінка	academia.gal
	Мапа
	Королівська галісійська академія у Вікісховищі

Королівська ґалісійська академія (КГА; гал. Real Academia Galega, RAG) — наукова установа, заснована в Ґалісії у 1906 році з метою вивчення культури ґалісійського народу, відтворення, захисту та розвитку ґалісійської мови. Виконує функції регулятора мовної та літературної норми ґалісійської мови в усіх територіях її вжитку, зокрема країни Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Куба, Уругвай). Проводить дослідження спадщини ґалісійської літератури й документальних пам'яток.

Офіційною мовою академії є ґалісійська мова. Штаб-квартира розташована в Ла-Коруньї. З 28 березня 2017 року посаду президента академії займає Віктор Фернандес Фрейшанес.

Історія створення

Після Королівської академії іспанської мови КГА є другою найстарішою мовною академією Іспанії. Згідно зі статутом КГА від 2000 року, ґалісійською мовою вважається мова, якою говорять у Ґалісії, а також і її розмовні варіанти за її межами — в Астурії, Леона і Саморі.

Як випливає з Пролога статуту, Королівська ґалісійська академія почала свою роботу 4 вересня 1905 року^[1], але офіційною датою її заснування вважається 30 вересня 1906 року — день проведення інавґураційних зборів. Там ж вказується припущення, що без імпульсу з консолідації зусиль і постійної фінансової підтримки ґалісійських емігрантів з Куби заснування академії могло б не відбутися. Створенню академії передувала підготовча робота ґалісійських патріотів за активної участи Шосе Фонтенла Леала (Xosé Fontenla Leal) і Мануела Курроса Енрікеса в Ініціативній асоціації зі створення Ґалісійської академії (Asociación Iniciadora y Protectora de la Academia Gallega)^[1].

25 серпня 1906 року король Іспанії Альфонсо XIII затвердив установчі документи і встановив титул академії «Королівська» (Real)^[2]. Першим президентом став Мануель Мургія. Зараз академія складається з трьох секцій: мовної, літературної та історичної. Вищим органом організації, що приймає найважливіші рішення з її діяльності, вважається Пленум, який проводиться за участю 30 дійсних членів. Повсякденна робота ведеться Виконавчою комісією, до якої входять президент, секретар, скарбник, бібліотекар-архіваріус і віце-секретар.

Завдання

Встановлює і регулює граматичні, орфографічні та фонетичні норми ґалісійської мови; складає у словниках лексичний тезаурус, що публікується; вносить лексичні оновлення; вивчає ґалісійську ономастику; стежить за дотриманням мовних прав; сприяє розвитку ґалісійської мови. Визначає діяча культури, якому присвячується черговий День ґалісійської літератури^[3].

15 червня 1983 року, згідно з Конституцією 1978 року, академія прийняла закон про нормалізацію ґалісійської мови^[4].

День ґалісійської літератури

20 березня 1963 року на честь 100-ліття публікації поетичного збірника Росалії де Кастро «Ґалісійські наспіви» (Cantares Gallegos) був заснований День ґалісійської літератури, який щороку відзначається 17 травня, і який з 1991 року став офіційним святом Ґалісії.^[5]

Члени академії

Спочатку академіків було 40, але після прийняття нового статуту 2000 року до складу академії входять почесні академіки, 30 дійсних членів (academicos número de)^[2] і 60 членів-кореспондентів^[2]. Дійсні члени обираються Пленумом. Дійсний член втрачає свій статус, залишаючи територію вживання ґалісійської мови і в такому разі стає почесним академіком. Звання академіка присуджується за значний внесок у діяльність академії при висуненні кандидатури трьома дійсними членами^[2]. Звання члена-кореспондента присуджується Пленумом академії особі, що займається науковими дослідженнями організації і яка не бере участь у діяльності державних органів.

Президенти академії

Віктор Фернандес Фрейшанес(28.03.2017 — по н. ш.)^[6]
Шесус Алонсо Монтеро (20.04.2013 — 17.03.2017)
Шосе Луїс Мендес Феррін (23.01.2010 — 13.03.2013)
Шосе Рамон Баррейро Фернандес (20.12.2001 — 22.01.2010)
Франсиско Фернандес дель Рієґо (29.11.1997 — 29.11.2001)
Домінго Ґарсія-Сабел Рівас (Domingo García-Sabell Rivas, 06.11.1977 — 29.06.1997)
Себастіян Мартінес-Ріско і Масіас (09.10.1960 — 24.09.1977)
Мануел Касас Фернандес (15.10.1944 — 30.07.1960)
Еладіо Родрігес Гонсалес (19.06.1944 — 15.10.1944)
Мануел Касас Фернандес (13.12.1942 — 19.06.1944)
Мануел Лугріс Фрейре (28.05.1934 — 20.08.1935)
Еладіо Родрігес Гонсалес (20.11.1926 — 04.03.1934)
Франсиско Понте Бланко (31.03.1924 — 23.08.1926)
Андрес Мартінес Салазар (12.05.1923 — 06.10.1923)
Мануел Мургія (04.09.1905 — 02.02.1923)

Публікації

З часу заснування й донині виходить офіційний науковий орган «Бюлетень Королівської ґалісійської академії» (з 1906 року Boletín de la Academia Gallega, пізніше і до 1980 року Boletín de la Real Academia Gallega, і з 2000 року Boletín da Real Academia Galega)^[7].

Примітки

↑ ^а ^б Estatutos, Prólogo.
↑ ^а ^б ^в ^г Estatutos.
↑ Estatutos, Capítulo I. Artigo 2.
↑ Lei 3/1983, do 15 de xuño, de Normalización Lingüística (галіс.). Diario Oficial de Galicia. 14 червня 1983. Архів оригіналу за 18 липня 2020.
↑ Historia do Día das Letras Galegas (галіс.). Real Academia Galega. Архів оригіналу за 12 вересня 2019.
↑ Víctor Fernández Freixanes (галіс.). Real Academia Galega. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
↑ Publicacións da RAG (галіс.). Real Academia Galega. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2018.

Посилання

academia.gal [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Королівської ґалісійської академії
Estatutos da Real Academia Galega (галіс.). Real Academia Galega. Архів оригіналу за 12 вересня 2019.