PROFILBARU.COM

	Микола Корольов
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Кузьмович Корольов
Народження	17 грудня 1937
	Харків, Українська РСР
Смерть	17 вересня 2001 (63 роки)
	Харків, Україна
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1953—1954	«Медик» (Харків)
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
1974—1975	«Металіст»
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту СРСР
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корольов.

Мико́ла Ку́зьмович Корольо́в (17 грудня 1937, Харків, Українська РСР, СРСР — 17 вересня 2001, Харків, Україна) — радянський футболіст, нападник, грав за харківські команди «Локомотив» і «Авангард» і «Зірку» з Кіровограда. Майстер спорту СРСР з 1961 року. Другий за результативністю бомбардир в історії «Металіста», рекордсмен клубу за кількістю проведених матчів у чемпіонатах СРСР.

Кар'єра гравця

Початок кар'єри

Рано став сиротою: наприкінці 1930-х років його батьки були репресовані і вихованням Миколи та його брата займалася тітка. Микола почав грати у футбол разом з учнями школи № 86 на Холодній Горі і, захопившись грою, став серйозно займатися в школі Харківського міськвно. Вже 1953 року 16-річний Микола став грати на першість міста за команду «Медик».

1955 року Корольов дебютував у всесоюзних змаганнях: він виходив на поле у складі «Локомотива», який виступав у другій зоні класу «Б»^[1]. Новачок у першому ж своєму сезоні зміг двічі відзначитися у воротах суперників.

1956 року Микола Корольов разом з більшістю гравців «Локомотива» перейшов до «Авангарду», який зайняв місце «Локомотива» у класі «Б». Дебютував у складі нової команди у другому матчі команди, 8 квітня 1956 року, вийшовши на заміну замість Євгена Догадіна ще в першому таймі матчу проти «Динамо» (Таллінн) 2:0. Молодий нападник став автором другого голу у ворота талліннців^[2]. Того сезону Микола взяв участь в 23 матчах (переважно виходячи на заміну) в яких забив 4 голи (більше в тому чемпіонаті в складі харків'ян забив тільки капітан Віталій Зуб)^[3].

У наступному чемпіонаті Корольов вже був одним з основних гравців, він взяв участь у 29 матчах (із 34). Однак тренери команди воліли експериментувати з позицією молодого футболіста: більшу частину турніру він відіграв у півзахисті, а в деяких матчах був захисником. Звідси його низька результативність — лише 3 голи^[4]^[5].

У наступних двох сезонах тренери нарешті визначилися з амплуа Корольова: більшість матчів він проводив на позиції лівого крайнього нападника. У чемпіонаті 1959 року «Авангард» посів третє місце, здобувши путівку до класу «А». У 28 турі того чемпіонату в матчі з «Колгоспником» з Полтави Корольов отримав першу в кар'єрі червону картку за удар гравця суперника^[6].

1960—1966

1960 року Корольов разом зі Станіславом Костюком став другим бомбардиром команди (обидва забили по 5 м'ячів; 8 забив Юрій Нестеров). Микола мав можливість забити перший гол клубу у вищій лізі: у другому турі чемпіонату 14 квітня 1960 року в домашньому матчі з «Зенітом» на 10 хвилині йому довірили пробивати пенальті за фол на Нестерові. Однак удар у правий нижній кут воротар «Зеніту» Анзор Кавазашвілі перевів на кутовий^[7]. Той матч закінчився нульовою нічиєю, а перший гол «Авангарду» забив у четвертому турі Костюк.

Сезон 1961 року став тріумфальним і для клубу і для гравця. «Авангард» посів шосте місце в чемпіонаті (найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР), а нападник став найкращим бомбардиром команди, відзначившись 10 разів (в тому числі перший у його кар'єрі дубль у ворота СКА з Ростова-на-Дону) в 28 матчах, в яких він взяв участь. В останньому матчі чемпіонату з «Пахтакором» з Ташкента, Микола отримав свою другу червону картку^[8]^[9].

1962 рік став менш успішним для «Авангарду»: команда посіла 14-те місце, забивши 21 гол. Корольов знову став найкращим бомбардиром клубу, на цей розділивши це досягнення з Костюком (обидва забили по 6 голів)^[10]. У наступних трьох чемпіонатах Микола знову забивав більше всіх в «Авангарді» (8, 17 та 13 голів відповідно). Хоча результати команди тільки погіршилися: вже в сезоні 1963 року клуб покинув першу групу класу «А». А пізніше займав 6 і 3 місця у другій групі класу «А». Унікальним для нападника став матч 29 травня 1963 року проти «Динамо» (Тбілісі) (0:4). У ньому Корольов не реалізував два пенальті (при рахунку 1:0 і 2:0 на користь господарів)^[11]. У сезоні 1964 він став третім бомбардиром другої групи класу «А» (більше — по 20 голів — забили нападники «Чорноморця» (Одеса) Василь Москаленко і «Жальгіріса» Ромуальдас Юшка). 1966 року «Авангард» посів лише 10-те місце, а Корольов забив 3 голи в 30 матчах. У Миколи виник конфлікт з новим тренером команди Віктором Каневським, і по закінченні сезону нападник перейшов у «Зірку» з Кіровограда.

«Зірка»

У «Зірці» протягом двох сезонів, в яких він виступав у команді, він ставав найкращим бомбардиром (11 і 15 голів відповідно). 1969 року Корольов повернувся до харківського «Металісту» (так з 1967 року став називатися «Авангард»). Він зіграв 26 матчів, в яких забив 3 голи, після чого завершив кар'єру гравця.

Всього за «Металіст» і «Авангард» у всіх офіційних турнірах нападник провів 361 матч (більше матчів за команду провели лише три гравці), в яких забив 86 голів (другий результат в історії клубу). Він був відомий завдяки силі удару, також часто бив по воротах з будь-яких відстаней.

Тренерська кар'єра

Після закінчення ігрової кар'єри, Корольов став тренером. Роботу розпочав у команді «Українка», яка виступала в чемпіонаті Харківської області, в якій виховав кількох футболістів, що пізніше пограли в різних лігах всесоюзних змагань.

1974 року йому доручили очолити рідний «Металіст», що вилетів у другу лігу. Він посприяв швидкому поверненню клуба до першої ліги: хоча він тренував команду до 25 туру, коли його змінив Віталій Зуб, йому вдалося вивести команду у групу, що лідирувала.

Після «Металіста» Корольов більше не працював з командами майстрів: він готував молодих футболістів спочатку як тренер ДЮСШ-9, а потім як директор ДЮСШ-8 в Харкові. Через нещасний випадок на дорозі Микола кілька років провів у в'язниці. Після цього випадку він не зміг повністю відновитися. 17 вересня 2001 року в результаті множинних інсультів Микола Корольов помер.

Статистика виступів

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Всього
Клуб	Сезон	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
Локомотив (Харків)	1955^[12]	9	2	0	0	9	2
Авангард (Харків)^[13]	1956	23	4	0	0	23	4
	1957	29	3	1	0	30	4
	1958	28	4	1	0	29	4
	1959	22	6	2	2	24	8
	1960	30	5	0	0	30	5
	1961	28	10	2	1	30	11
	1962	27	6	2	1	29	7
	1963	37	8	0	0	37	8
	1964^[14]	36	17	0	0	36	17
	1965	37	13	0	0	37	13
	1966	30	3	0	0	30	3
	Всього	327	79	8	4	335	83
Зірка (Кіровоград)	1967	33	11	0	0	33	11
	1968	36	15	0	0	36	15
	Всього	69	26	0	0	69	26
Металіст	1969	26	3	0	0	26	3
Всього в Д-1		122	29	4	3	126	32
Загалом		431	110	8	4	439	114