Лентула (лат. Lentulus, мн. Lentuli) — когномен давньоримського роду Корнеліїв.
Назва когномена, можливо етруського походження; Пліній стверджує[1], що засновники роду культивували сочевицю, за що й одержали прізвисько, утворене від лат. lens (мн. lentes) — «сочевиця».
Перші відомості про представників роду з'являються в часи вторгнення галлів під проводом Бренна в 390 році до н. е. (або 387 році до н. е.), а саме про патриція-сенатора Гнеї (або Луції) Корнелії Лентула, який, згідно з Титом Лівієм[2], при облозі галлами Капітолію відмовляв інших сенаторів виплачувати викуп і пропонував прориватися зі зброєю в руках.
Перші відомі представники роду, що зайняли вищі римські магістратури: консул в 327 році до н. е. Луцій Корнелій Лентул, консул в 303 році до н. е. Сервій Корнелій Лентул і консул в 275 році до н. е. Луцій Корнелій Лентул Кавдін.
Цицерон використовував слова Appietas і Lentulitas для опису природжених патриціїв[3]. Всі відомі плебеї — носії цього імені, — наприклад, народні трибуни[4], є вільновідпущениками або їх нащадками.
Відомі представники
Примітки
Див. також
Посилання